Охарактеризуйте ліричного героя поезії «Чому, сказати, й сам
не знаю…».
2.Складіть сенкан до слова «Стежина»
Дайте відповіді на питання:
3.1. Яку стежину ви згадуватимете в майбутньому? Можна
намалювати й зробити надписи.
3.2.Коли, на ваш погляд, стежина в людини стане шляхом? Чому?
3.3. Чому поет згадує свою стежину з болем і жалем?
3.4. Що мав на увазі А. Малишко, зазначаючи про стежину, яка
«кудись пішла, не повертає…»?
ответ:Андрій Чайковський «За сестрою» план до твору
Історія села івки, розповідь про славний рід Судаків.
Напад татар на село.
Втеча Павлуся на татарському коні
Зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро;
Татарський кіш розбитий, ватажок Мустафа у полоні;
Визволення бранців івчан і батька Степана;
Ганна у неволі
Сміливий вчинок Павлуся
Небезпечні мандри на пошуки сестри.
Зустріч з сестрою. Воля або смерть.
Повернення в Україну.
Чайковський «За сестрою» план по розділам
“За сестрою” план 1 розділу
Розповідь про село івку
Розповідь пр сімю Судаків
Татари спалили івку
Загибель та взяття в полон івчан
Втеча Павлуся від загарбників.
“За сестрою” план 2 розділу
Опис степу
Розповідь про Свиридову могилу
Знайомство з козаком Семеном Непорадним.
Зустріч Непорадного з Павлусем.
Опис побуту і дозвілля козаків.
Зустріч Павлуся з братом Петром.
Рішення про наступ на татар.
“За сестрою” план до 3 розділу
Прихід татарина до козацького табору
Непорадний спіймав татарина, врятувавши козаків.
Сутичка між Андрієм Недолею та Остапом Тріскою
Хитрість татарина з приводу обміну сідла у Павлуся.
Козаки йдуть у похід, щоб забрати у татар награбований ясир.
“За сестрою” план до 4 розділу
Розмова Павлуся з Петром перед битвою.
Битва козаків з татарами.
Перемога козацтва, взяття в полон Мустафа-ага.
Воля полоненого татарина
“За сестрою” план до 5 розділу
Звільнення Степана Судака від татарських пут та його до іншим бранцям.
Втеча полонених івчан від татар,
Зустріч Степана із синами.
Павлусь вимагає від батька дозволу на продовження пошуку сестри.
Шлях Павлуся на південний захід — до Криму.
“За сестрою” план до 6 розділу
Павлусь подорожує, розшукуючи Ганну.
Сутичка між Харцизом і хлопцем.
Карий продає Павлуся татарським купцям.
Суд Гусейна над Карим.
“За сестрою” план до 7 розділу
Розмова Павлуся із Сулейманом про вірування татар і українців.
Приїзд Павлуся до купця Сулеймана, сутичка з Мустафою.
Невдала втеча Павлуся.
Відміна кари за втечу через приїзд мули від Девлет-гірея.
“За сестрою” план до 8 розділу
Павлусь у Бахчисараї на дворищі Девлет-гірея.
Слуги Девлет-гірея розшукують Ганнусю.
Зустріч брата і сестри.
Тимчасове розлучення Павлуся і Ганнусі.
“За сестрою” план до 9 розділу
Перебування Павлуся і Ганнусі у дворищі хана, поки той шукував сина.
Девлет-гірей їде з сином додому.
Воля брату і сестрі.
Прохання Павлуся перед Девлет-гіреєм про звільнення Остапа Швидкого
Повернення на Україну
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.