Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка. Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.
Майже всі люди на планеті щасливі. Є такі люди, у яких немає ні батьків, ні друзів, ні власних іграшок. Ви запитаєте, "що взагалі потрібно людині для щастя". Для цього нам потрібні батьки, вони, немов сонечко, яке нас зігріває. Всі діти щасливі з батьками. Шануй, люби їх! Не давай їм час плакати! Розважай їх, адже вони для дітей найголовніше, що є у світі. Для дітей, у яких зараз немає батьків, вони дуже сумють. Поважай своїх батьків, вони завжди на твоїй стороні. Вчися гарно, і батьки тобою будуть гордитися. Не потрібно забувати й про своїх друзів, однокласників, адже вони такой до тобі у складній ситуації. Не ображай їх, допомагай своїм одоліткам. Потрібна буде тобі до вони тобі до Коли в тебе немає друзів, ті почуваєшся самотньо, але потрібно всеодно знайти собі друзів, не багато, але всеодно ж знайти. Їх також потрібно поважати. Щоб у тебе буду багато друзів, будь ввічливим, а також толерантним! Для щастя людині необхідні, в першу чергу, батьки, а потім вже друзі та інші родичі.
Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка. Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.
Объяснение:
Є такі люди, у яких немає ні батьків, ні друзів, ні власних іграшок. Ви запитаєте, "що взагалі потрібно людині для щастя". Для цього нам потрібні батьки, вони, немов сонечко, яке нас зігріває. Всі діти щасливі з батьками. Шануй, люби їх! Не давай їм час плакати! Розважай їх, адже вони для дітей найголовніше, що є у світі. Для дітей, у яких зараз немає батьків, вони дуже сумють. Поважай своїх батьків, вони завжди на твоїй стороні. Вчися гарно, і батьки тобою будуть гордитися. Не потрібно забувати й про своїх друзів, однокласників, адже вони такой до тобі у складній ситуації. Не ображай їх, допомагай своїм одоліткам. Потрібна буде тобі до вони тобі до Коли в тебе немає друзів, ті почуваєшся самотньо, але потрібно всеодно знайти собі друзів, не багато, але всеодно ж знайти. Їх також потрібно поважати. Щоб у тебе буду багато друзів, будь ввічливим, а також толерантним!
Для щастя людині необхідні, в першу чергу, батьки, а потім вже друзі та інші родичі.