олень і його товариш

захотілося молодому оленю по білому світу побродити, нові міс¬ця подивитися.
– відмовляти не стану, – сказав йому батько, – але знай: нелегко тобі буде, зазнаєш горя в чужому краю.
– ні я збираюся не один, а з товаришем…
– розкажи що-небудь про нього.
– ми йшли вузенькою стежкою. дорогу перегородив великий ка¬мінь, обійти його було неможливо. тоді мій товариш уперся плечем і відсунув камінь убік. ось він який!
– твій товариш сильний, – похвалив старий олень. – але все-таки я буду хвилюватися за тебе.
– коли ми поверталися додому, на товариша з дерева раптом ки¬нулась рись. але він не розгубився, струснув рись із спини і переміг її у відкритому бою!
– безперечно, твій товариш відважний і спритний. але все ж таки я буду хвилюватися за тебе.
– а ось послухай ще про нього. гуляли ми, і нам захотілося пити. але по дорозі до водопою товариш почув запах якогось хижака. “нам загрожує небезпека! ” – шепнув він мені, і ми помчали, як вітер.
– твій друг розумний і обережний. але я буду хвилюватися, поки не побачу тебе, – зітхнув старий олень.
– а потім ми відпочивали в лісовій гущавині. бачимо: вовк ганяється за козеням і ось-ось наздожене його. мій товариш не всидів у кущах. він кинувся навперейми вовкові і так ударив його рогами, що той з переляку ледь із шкури не вискочив.
– це найкраще, що ти міг сказати про нього, – зрадів старий олень. – твій товариш благородний. тепер, синку, я за тебе спокійний.

запиши прислів"я яке на твою думку відповідає головній думці цього твору

Чи легко бути лідером?

Це, скоріше, риторичне запитання. Адже усі чудово розуміють, що людина бере на себе певні обов'язки та відповідальність, коли збирається стати лідером тієї чи іншої соціальної групи. Це можуть бути: шкільний клас, громадська організація, політична партія, компанія друзів, команда з волейболу тощо.

Дехто каже, що лідерами не стають, а народжуються. Я вважаю, що така думка не зовсім вірна. Лідером може стати майже кожен. Все залежить від бажання. Якщо воно є - значить є всі шанси бути повноцінним лідером майже будь-якого колективу. Віра в себе, усвідомлення відповідальності за "колектив" і безперервна робота над собою - це мінімальний рецепт успішного лідерства.

В літературі ця тема розкривається дуже часто. Ми звернемо увагу на поему Івана Яковича Франка "Мойсей".

Пророк водив єврейський народ сорок років і люди ходили за ним. Він вірив у те, що разом вони знайдуть землю обітовану, а люди - вірили йому. Варто було Мойсею засумніватися в тому, що він робить на одну секунду - і все "зникло". Основа лідерства - віра в себе і в поставлені цілі.

Схожа ситуація відбувається і в драматичному етюді Олександра Олеся "По дорозі в казку". Головний герой прагне вивести натовп із темного лісу до світлої казки. Він вірить, що існує ще щось окрім цього сумного місця. Герой помирає зневіреним, тоді натовп вертається до лісу.

Автор чудово розкриває тему взаємин лідера з колективом. Олександр Олесь за до алегорії показує наскільки складно буває довести людям, що вони живуть у темному лісі, в страшному болоті, з якого є вихід. Люди бояться змін, навіть позитивних. 

Тож, бути лідером - робота не Це надзвичайно цікаво і соціально корисно. В той же час, це досить складно і не кожен здатен довести справу до кінця

Объяснение:

«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.

Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.

Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.

Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.

Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.

Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.