Опис цієї дівчини , автор Олександр мурашко дівчина з собакою 1 хто ця дівчина ? 2 її зовнішність ? 1) одяг 2) що запам'яталося в зовнішність цієї дівчини 3) з якой вона сім'ї 4) характер
Художні засоби: образні порівняння, епітети, антитеза, паралелізм. Також характерними для таких пісень є багаторазові повтори, що допомагає уповільнити розвиток дії, найбільш повно розкрити поетичні картини.
Природа підкреслює душевний стан чумаків, співвідноситься із їх переживаннями.
Головний герой - чумак, який за до художніх деталей розповідає про свою долю. Особливості персонажів розкриваються під час розвитку сюжету, коли герой починає проявляти себе у певній екстремальній ситуації.
Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля.
Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше.
Художні особливості чумацьких пісень :
Тематика - життя та побут, душевні муки чумаків.
Художні засоби: образні порівняння, епітети, антитеза, паралелізм. Також характерними для таких пісень є багаторазові повтори, що допомагає уповільнити розвиток дії, найбільш повно розкрити поетичні картини.
Ліричні відступи - складові прийоми чумацьких пісень.
Природа підкреслює душевний стан чумаків, співвідноситься із їх переживаннями.
Головний герой - чумак, який за до художніх деталей розповідає про свою долю. Особливості персонажів розкриваються під час розвитку сюжету, коли герой починає проявляти себе у певній екстремальній ситуації.
Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля.
Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше.
це основе