В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Оскільки природа пробуджувалася навесні, то й новий
рік мав починатися в березні. Саме в цей час випадало ще
й рівнодення — між 17 і 18 березня.
До цієї дати жінки випікали «жайворонків» і
«голубків» з тіста. Ними обдаровували дітей. Тримаючи
в долонях печиво, вони в обід вибігали на околицю села
й наспівували:
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Такий обряд влаштовували і на Стрітення. Щоправ-
да, тоді «жайворонків» виносили лише в садки; у березні
жобрядовим печивом «закликали» птахів на всіх довко-
лишніх луках та левадах.
Разом із дітьми виходили зустрічати весну й дорослі.
Усі ставали в коло й дослухалися, коли заспіває вівсян-
ка. Саме ця птиця найпершою прилітала з вирію.
Якщо хтось чув її голос, то сповіщав присутніх: «Як
звеселилась вівсянка - кидай сани, бери віз, викинь
шубу, з печі злізь! »
По-різному називали в Україні перший місяць весни:
«березень», «березоль» та «березіль». Виникли вони з
двох слів — береза і зола. Саме під цю пору селяни ви-
рубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сія-
ли зерно. Зрубані дерева спалювали, щоб отримати золу,
тобто попіл. З нього виготовляли скло.
У деяких областях України були й інші назви.
Серед них найвідоміші — сочень, соковик, новолiтець,
полютий, марець...
Прочитай текст, поділи його на частини й добери заголовки
до кожної з них.
181​

Показать ответ
Ответ:
basarabbozya
basarabbozya
12.10.2020 14:01

(Пробудження весни)

Оскільки природа пробуджувалася навесні, то й новий

рік мав починатися в березні. Саме в цей час випадало ще

й рівнодення — між 17 і 18 березня.

(Українські обряди)

До цієї дати жінки випікали «жайворонків» і

«голубків» з тіста. Ними обдаровували дітей. Тримаючи

в долонях печиво, вони в обід вибігали на околицю села

й наспівували:

Пташок викликаю

З теплого краю:

Летіть, соловейки,

На нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки!

Такий обряд влаштовували і на Стрітення. Щоправ-

да, тоді «жайворонків» виносили лише в садки; у березні

жобрядовим печивом «закликали» птахів на всіх довко-

лишніх луках та левадах.

(Весняна птиця)

Разом із дітьми виходили зустрічати весну й дорослі.

Усі ставали в коло й дослухалися, коли заспіває вівсян-

ка. Саме ця птиця найпершою прилітала з вирію.

Якщо хтось чув її голос, то сповіщав присутніх: «Як

звеселилась вівсянка - кидай сани, бери віз, викинь

шубу, з печі злізь! »

(Ріномаїття назв) ( Виникнення назв для першого місяця весни)

По-різному називали в Україні перший місяць весни:

«березень», «березоль» та «березіль». Виникли вони з

двох слів — береза і зола. Саме під цю пору селяни ви-

рубували в лісах березові гаї. На звільнених площах сія-

ли зерно. Зрубані дерева спалювали, щоб отримати золу,

тобто попіл. З нього виготовляли скло.

У деяких областях України були й інші назви.

Серед них найвідоміші — сочень, соковик, новолiтець,

полютий, марець...

Объяснение: в дужкаж заголовки частин

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота