Ахілес: вірний у дружбі мстивий здатний ніжно любити ;сумувати;співчувати нестерпний біль який часто продовжує жорстокість
Ахілл Гектор Спільні риси героїв 1. Захисник вітчизни 3. Сміливий 5. Побожний 2. Вірний обов'язку 4. Мужній Відмінності між героями Гордий Запальний Вірний у дружбі Нестерпний гнів, який часто породжує жорстокість Мстивий Здатний сумувати, співчувати, ніжно любити Люблячий чоловік і батько Стриманий, щирий, людяний Мудрий Далекоглядний Іноді вагається, сповнений непевності Здатний усвідомити свої помилки
Переїхавши до Петербурга 1831 року, Енгельгард взяв із собою Шевченка, а щоб мати дворового маляра, віддав його в науку на чотири роки до живописця Ширяєва. Тут Шевченко влітку 1836 року познайомився зі своїм земляком – художником Іваном Сошенком, завдяки зусиллям якого 4 травня 1838 року молодого поета друзі викупили з кріпацтва. Хто ці люди?
Ось вони – ті люди, які не лише визволили Тараса Шевченка з кріпацтва, але й сприяли його творчій натурі, допомагали здобувати знання: Іван Сошенко – українець родом з Богуслава, чия юність, як і Шевченкова, пройшла на Черкащині, маляр. Першим почав замислюватися про звільнення генія з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою. Євген Гребінка – українець із Пирятина, видавав у Петербурзі альманах “Ластівка”. Він перший узявся за літературну освіту Шевченка, за його до себе з 1837 року на літературні вечори. “Хрещений батько” першого видання “Кобзаря”. Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему “Перебендя”. Василь Григорович – теж з Полтавщини, земляк Євгена Гребінки. Чоловік доньки славного українського різьбяра Івана Мартоса. Секретар Товариства заохочення мистецтв, професор теорії естетики, віце-президент Імператорської Академії мистецтв. Йому Шевченко присвятив поему “Гайдамаки”. Олексій Венеціанов – син грека з Ніжина й українки, вчитель Івана Сошенка, товариш Євгена Гребінки по гімназії. Придворний живописець. Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським (вихователем царя Олександра I), якому й представили Шевченка. Василь Жуковський – поет-романтик, позашлюбний син туркені-полонянки та російського поміщика Опанаса Буніна. Прізвище отримав від збіднілого дворянина Андрія Жуковського, який був його хрещеним батьком. Василь добре знав долю кріпаків і почав дбати про звільнення Шевченка – українського “алмаза в кожусі”. Карл Брюллов – нащадок французів-гугенотів. Його предки емігрували до Німеччини, згодом переїхали до Росії, але вільнолюбний дух, притаманний французам, художник зберіг. Українець Іван Сошенко познайомив Шевченка з Карлом Брюлловим. Це знайомство стало вирішальним у долі юного Шевченка…
вірний у дружбі
мстивий
здатний ніжно любити ;сумувати;співчувати
нестерпний біль який часто продовжує жорстокість
Ахілл Гектор Спільні риси героїв 1. Захисник вітчизни 3. Сміливий 5. Побожний 2. Вірний обов'язку 4. Мужній Відмінності між героями Гордий Запальний Вірний у дружбі Нестерпний гнів, який часто породжує жорстокість Мстивий Здатний сумувати, співчувати, ніжно любити Люблячий чоловік і батько Стриманий, щирий, людяний Мудрий Далекоглядний Іноді вагається, сповнений непевності Здатний усвідомити свої помилки
Ось вони – ті люди, які не лише визволили Тараса Шевченка з кріпацтва, але й сприяли його творчій натурі, допомагали здобувати знання:
Іван Сошенко – українець родом з Богуслава, чия юність, як і Шевченкова, пройшла на Черкащині, маляр. Першим почав замислюватися про звільнення генія з кріпацтва й порадився про це з письменником Євгеном Гребінкою.
Євген Гребінка – українець із Пирятина, видавав у Петербурзі альманах “Ластівка”. Він перший узявся за літературну освіту Шевченка, за його до себе з 1837 року на літературні вечори. “Хрещений батько” першого видання “Кобзаря”. Саме йому Тарас Шевченко присвятив поему “Перебендя”.
Василь Григорович – теж з Полтавщини, земляк Євгена Гребінки. Чоловік доньки славного українського різьбяра Івана Мартоса. Секретар Товариства заохочення мистецтв, професор теорії естетики, віце-президент Імператорської Академії мистецтв. Йому Шевченко присвятив поему “Гайдамаки”.
Олексій Венеціанов – син грека з Ніжина й українки, вчитель Івана Сошенка, товариш Євгена Гребінки по гімназії. Придворний живописець.
Василь Григорович та Олексій Венеціанов товаришували з відомим поетом Василем Жуковським (вихователем царя Олександра I), якому й представили Шевченка.
Василь Жуковський – поет-романтик, позашлюбний син туркені-полонянки та російського поміщика Опанаса Буніна. Прізвище отримав від збіднілого дворянина Андрія Жуковського, який був його хрещеним батьком. Василь добре знав долю кріпаків і почав дбати про звільнення Шевченка – українського “алмаза в кожусі”.
Карл Брюллов – нащадок французів-гугенотів. Його предки емігрували до Німеччини, згодом переїхали до Росії, але вільнолюбний дух, притаманний французам, художник зберіг. Українець Іван Сошенко познайомив Шевченка з Карлом Брюлловим. Це знайомство стало вирішальним у долі юного Шевченка…