1.Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.
2.— Дозвольте, господин начальник, ваше високоблагородіє, — сказав літній якийсь чоловік і, знявши шапку, вийшов трохи вперед Його не було між селянами. Він тільки що з'явивсь, він відрізнявся від усіх. Тихий гомін пішов по натовчу. Селяни взнали куркуля Григорія Заброду.
— Заброда!
— Як же це так прощенія. Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання! І ось прибіг, — Запорожець! Цей же чоловік голова колгоспу, — грізно сказав За-брода. — Який же він староста. Він же мене виселяв до Сибіру!
3.
— Заброда? Вер іст Заброда?
— Куркуль. З Сибіру повернувся. Великий мироїд!
4.— Уже, казав той, якщо воно до того и прийшло, що замість міліції, сказати б, замість простака вже треба падлєца чи курву, так тут уже, товариші, помилки нема. Вірно вам кажу. Бо такої падлюки, як Заброда, не то що в районі... куди там... одне слово, перехідне німецьке знамя може получить за підлоту.
"Вуйко", – а, ч. 1 .Дядько по матері, брат батька або матері. 2. Про чоловіка старшого віком. 3. Переносне значення – ведмідь
Готури, – ам, мн. Глухар
Маржина, – й, ж. Худоба
Худібка, – й, ж. Свійські сільськогосподарські тварини
Вориння, – я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева або одна четвертина розколотого стовбура, що використовується для огорожі; жердина
Кошара, – й, ж. 1.Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня.
Курбало, – ла, с. Більш глибоке місце
Оборіг, – рогу, ч. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя
Осадок, – дку, ч. Оселя (у гуцулів)
Струнка, – й, ж. Відгороджене місце в кошарі, хлів для доїння овець
Гачі, – ів, мн. Штани
Запаска, – й, ж. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру
Заплітки, – ам, мн. Стрічка або пучок скручених кольорових ниток, які служили для заплітання в кінець коси, щоб зав'язати її і не дати розплітатися (9, III, 264). Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись (185).
Згарди, – ам, мн. Намисто з монет або хрестиків
Кептар, – я, ч. Кептар виготовлявся з овечої шкіри, прикрашався кольоровою шкірою (софіяном) або кольоровими нитками.
Кресаня, – і, ж. Капелюх
Лудіння, – я, с. Одяг, вбрання
Черес, – а, ч. Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж з двох складених разом ременів так, що мав усередині порожнину для грошей та інших цінних речей
Капчури, – ів, мн. Панчохи, пошиті із сукна й оздоблені вишивкою.
Афини, – фин, мн. 1.Назва рослин – чорниці.
Бриндуша, – і, ж. Рослина – шафран сітчастий
Гаджуга, – й, ж. див. Смерека.
Гогози, – ів, мн. Рослина і ягода – брусниця
Козар, – я, ч. Пастух кіз
Мольфар, – а, ч. Чарівник
Спузар, – я, ч. Пастух, в обов'язок якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду
1.Агроном Григорій Лаврінович Запорожець у гарному цивільному вбранні. Окуля-ри на носі, «Знак Пошани» на грудях, у руці стеблина — знак влади над всім, що росте.
2.— Дозвольте, господин начальник, ваше високоблагородіє, — сказав літній якийсь чоловік і, знявши шапку, вийшов трохи вперед Його не було між селянами. Він тільки що з'явивсь, він відрізнявся від усіх. Тихий гомін пішов по натовчу. Селяни взнали куркуля Григорія Заброду.
— Заброда!
— Як же це так прощенія. Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання! І ось прибіг, — Запорожець! Цей же чоловік голова колгоспу, — грізно сказав За-брода. — Який же він староста. Він же мене виселяв до Сибіру!
3.
— Заброда? Вер іст Заброда?
— Куркуль. З Сибіру повернувся. Великий мироїд!
4.— Уже, казав той, якщо воно до того и прийшло, що замість міліції, сказати б, замість простака вже треба падлєца чи курву, так тут уже, товариші, помилки нема. Вірно вам кажу. Бо такої падлюки, як Заброда, не то що в районі... куди там... одне слово, перехідне німецьке знамя може получить за підлоту.
Ботей, – ю, ч. Отара
"Вуйко", – а, ч. 1 .Дядько по матері, брат батька або матері. 2. Про чоловіка старшого віком. 3. Переносне значення – ведмідь
Готури, – ам, мн. Глухар
Маржина, – й, ж. Худоба
Худібка, – й, ж. Свійські сільськогосподарські тварини
Вориння, – я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева або одна четвертина розколотого стовбура, що використовується для огорожі; жердина
Кошара, – й, ж. 1.Загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня.
Курбало, – ла, с. Більш глибоке місце
Оборіг, – рогу, ч. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя
Осадок, – дку, ч. Оселя (у гуцулів)
Струнка, – й, ж. Відгороджене місце в кошарі, хлів для доїння овець
Гачі, – ів, мн. Штани
Запаска, – й, ж. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру
Заплітки, – ам, мн. Стрічка або пучок скручених кольорових ниток, які служили для заплітання в кінець коси, щоб зав'язати її і не дати розплітатися (9, III, 264). Марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись (185).
Згарди, – ам, мн. Намисто з монет або хрестиків
Кептар, – я, ч. Кептар виготовлявся з овечої шкіри, прикрашався кольоровою шкірою (софіяном) або кольоровими нитками.
Кресаня, – і, ж. Капелюх
Лудіння, – я, с. Одяг, вбрання
Черес, – а, ч. Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж з двох складених разом ременів так, що мав усередині порожнину для грошей та інших цінних речей
Капчури, – ів, мн. Панчохи, пошиті із сукна й оздоблені вишивкою.
Афини, – фин, мн. 1.Назва рослин – чорниці.
Бриндуша, – і, ж. Рослина – шафран сітчастий
Гаджуга, – й, ж. див. Смерека.
Гогози, – ів, мн. Рослина і ягода – брусниця
Козар, – я, ч. Пастух кіз
Мольфар, – а, ч. Чарівник
Спузар, – я, ч. Пастух, в обов'язок якого входить підтримувати вогонь, заготовляти дрова, носити воду
Бринза, – й, ж. Сир з овечого молока
Будз, – у, ч. Свіжий овечий сир
Буришка, – й, ж. Картопля
Гуслянка, – й, ж. Кисляк з пареного молока
Щезник, -а, ч. міф. Злий дух; лісовик