— Де ж це він, шибеник, подівся, хотіла б я знати... Томе, озвися!
Ані звуку.
Стара жінка зсунула вниз окуляри й, дивлячись поверх них, роззирнулася по кімнаті; потім підняла окуляри на чоло й поглянула з-під них. Вона пішла до відчинених дверей, стала на порозі й повела оком по грядках помідорів, зарослих дурманом, — то був її "город". Тома не видно ніде.
Раптом позад неї щось шурхнуло, і вона обернулася — саме вчасно, щоб схопити за полу куртки невеликого хлопчиська й не дати йому втекти.
— А, ось ти де! Ти що там робив?
— Нічого.
— Нічого? А ти поглянь на свої руки. І на свій рот. Це що таке?
— Не знаю, тітонько.
— Зате я знаю. Це варення — ось що це таке. Сто разів тобі казала: не чіпай варення, бо шкуру злуплю! Ану дай мені оту лозину!..
Лозина зависла в повітрі. Здавалося, порятунку немає.
— Ой тітонько! Мерщій оберніться!
Стара рвучко обернулась і про всяк випадок сторожко підібрала спідницю. А хлопчисько миттю дременув геть
парубки, скриня, шинок, люлька, козак, варенуха, горілка, миска, пекло, "підкотившись до неї бісиком", "китайчані шаровари", пика, клямка, пужално, плахта, запаска, сорочка, стрічки, сіни, піч, горшки, "одягнений у кобеня з відлогою", "масні з сметаною вареники", "барвиста плахта з китайчатою запаскою", "плетена повітка", "жупани та старовинні кунтуші із золотими галунами", "На городі, крім маку, капусти, соняшників, засівалося щороку дві грядки тютюну", чередник, " на втіху поколядувати трохи під вікнами", "ладівниця, що висіла в нього на перев'язі при боці", "викладали з мішків і хвалилися паляницями, ковбасами, варениками, яких встигли чимало вже наколядувати", черевики, кадовб, намисто, запорожець, діжка, галушки, кожух, гречаники, коржі, "мішки: з книшами чи з паляницями?", тин, коцюба, ярмарок, "чим ти мастиш собі чоботи, смальцем чи дьогтем?", "дячиха у заячому кожусі, критому синьою китайкою", "Літні жінки в білих намітках, в білих сукняних свитках", "Дівчата, у яких на головах намотана була ціла крамниця стрічок, а на шиї намиста, хрестів та дукачів..."
— Томе!
Ані звуку.
— Де ж це він, шибеник, подівся, хотіла б я знати... Томе, озвися!
Ані звуку.
Стара жінка зсунула вниз окуляри й, дивлячись поверх них, роззирнулася по кімнаті; потім підняла окуляри на чоло й поглянула з-під них. Вона пішла до відчинених дверей, стала на порозі й повела оком по грядках помідорів, зарослих дурманом, — то був її "город". Тома не видно ніде.
Раптом позад неї щось шурхнуло, і вона обернулася — саме вчасно, щоб схопити за полу куртки невеликого хлопчиська й не дати йому втекти.
— А, ось ти де! Ти що там робив?
— Нічого.
— Нічого? А ти поглянь на свої руки. І на свій рот. Це що таке?
— Не знаю, тітонько.
— Зате я знаю. Це варення — ось що це таке. Сто разів тобі казала: не чіпай варення, бо шкуру злуплю! Ану дай мені оту лозину!..
Лозина зависла в повітрі. Здавалося, порятунку немає.
— Ой тітонько! Мерщій оберніться!
Стара рвучко обернулась і про всяк випадок сторожко підібрала спідницю. А хлопчисько миттю дременув геть
Відповідь:
Вибирайте щось з цього:
парубки, скриня, шинок, люлька, козак, варенуха, горілка, миска, пекло, "підкотившись до неї бісиком", "китайчані шаровари", пика, клямка, пужално, плахта, запаска, сорочка, стрічки, сіни, піч, горшки, "одягнений у кобеня з відлогою", "масні з сметаною вареники", "барвиста плахта з китайчатою запаскою", "плетена повітка", "жупани та старовинні кунтуші із золотими галунами", "На городі, крім маку, капусти, соняшників, засівалося щороку дві грядки тютюну", чередник, " на втіху поколядувати трохи під вікнами", "ладівниця, що висіла в нього на перев'язі при боці", "викладали з мішків і хвалилися паляницями, ковбасами, варениками, яких встигли чимало вже наколядувати", черевики, кадовб, намисто, запорожець, діжка, галушки, кожух, гречаники, коржі, "мішки: з книшами чи з паляницями?", тин, коцюба, ярмарок, "чим ти мастиш собі чоботи, смальцем чи дьогтем?", "дячиха у заячому кожусі, критому синьою китайкою", "Літні жінки в білих намітках, в білих сукняних свитках", "Дівчата, у яких на головах намотана була ціла крамниця стрічок, а на шиї намиста, хрестів та дукачів..."
Пояснення: