Особливості розвитку української літератури другої половини XIX ст.

Я вважаю, що в наш час питання добра і зла є дуже актуальним. Багато людей вибирають зло тільки тому, що так роблять їхні друзі чи ще хтось, людям дуже важливою є думка інших і інколи це нам тільки шкодить. Дуже мало залишилось людей, які обирають добро, які готові постояти за свої принципи і переконання. Більшість просто іде за натовпом. Можливо, це досить песимістично, але люди стали жорстокі і не мають співчуття, у їхніх серцях зовсім не залишилося любові до ближнього. Через це у сім'ях стільки сварок, через це конфлікти на роботі або навіть просто на вулиці. Мені здається, що кожна людина повинна задуматися над собою, своїм життям і змінити його на краще. Звичайно, сама людина себе не змінить, але, на щастя, в нас є наш Небесний Тато, який завжди радий до

«Не бував ти у наших краях!» аналіз Тема — Відображення краси природи, працьовитості людини на теренах України Ідея — Любов до рідної землі Основна думка — Кожна людина — дитина свого краю

«Не бував ти у наших краях!» художні засоби Метафори «серце б’ється», «степ розтягнувся» Епітети «блакитні простори», «весняні очі» Порівняння «могили, як гори» Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити