От
К/р Українська література
1.У «Чорній раді» П. Куліш НЕ порушує проблеми
А батьків і дітей Б тяжкої долі сироти
В ролі державного діяча Г кохання і подружнього щастя
Д ставлення влади до народу
2. У творі «Чорна рада» П. Куліша ідеал українського життя символізує
А гетьманська булава Б дорога
В фортеця Г корогва
Д хутір
3. Історичною основою «Чорної ради» П. Куліша стали події, описані у творі
А Києво-Печерський патерик Б «Літопис Самовидця»
В «Повість минулих літ» Г «Історія русів»
Д Біблія
4. Підназва роману «Чорна рада» Пантелеймона Куліша
А історична повість Б історико-публіцистичний роман
В хроніка 1663 року Г хроніка 1654 року
Д історичний роман-хроніка
5. Провідна ідея твору П. Куліша «Чорна рада»
А єднання України, встановлення миру, суспільної справедливості
Б любов – найвища цінність людського життя
В людині варто жити за «законами серця»
Г збереження культурних пам’яток
Д внутрішній аристократизм людини
6. Новаторство П. Куліша полягає в тому, що він
А уклав перший український тлумачний словник
Б започаткував романтизм
В створив перший в українській літературі пригодницький роман
Г створив перший в українській літературі історичний роман
Д автор першої української стилістики
7. Стиль, у якому написано «Чорну раду» Пантелеймона Куліша
А романтизм Б реалізм
В сентименталізм Г класицизм
Д модернізм
8. Гетьманом на Чорній раді в однойменному романі Пантелеймона Куліша обрано
А Якима Сомка Б Павла Тетерю
В Шрама Г Кирила Тура
Д Івана Брюховецького
9. Улюблена справа пана Череваня
А бджолярство Б рибальство
В мисливство Г гончарство
Д сироваріння
10.Хто з українських митців сприяв виходу «Народних оповідань» Марка Вовчка у власній друкарні?
А Микола Костомаров Б Пантелеймон Куліш
В Іван Франко Г Тарас Шевченко
Д Євген Гребінка
11.Перша назва твору «Інститутка»
А «Устина» Б «Панночка»
В «Кріпачка» Г «Невільниця»
Д «Вона вийшла заміж»
12. Слова І тим, що учать, — нуда, і тим, що вчаться, — біда. Багацько часу пропало марно! належать
А Панночці Б старій пані
В Устині Г Назарові
Д Прокопу
13. Перу Марка Вовчка належить збірка
А «Млеко» Б «Кобзар»
В «Позичена кобза» Г «Народні оповідання»
Д «Сад божественних пісень»
14. Укажіть, що викриває і засуджує Марко Вовчок в образі чоловіка панночки, полкового лікаря, «доброго» пана
А невміння відстоювати свою думку
Б непрофесійність лікаря
В неосвіченість
Г аморальність армійської освіти, взаємин життя
Д залежність від дружини-деспота, покірність, які перетворюють чоловіка на байдужого гача насильства і жорстокості
15.Прокопа віддають у рекрути, Устина переїздить до міста - це
А експозиція Б розвиток дії
В зав’язка Г кульмінація
Д розв’язка
16.Яку проблему не порушено у творі Марка Вовчка «Інститутка»
А свободи людини Б гармонії людини і природи
В родинних стосунків Г кохання
Д становища в суспільстві
17.Установіть відповідність між елементом сюжету та епізодом у романі «Чорна рада» П. Куліша.
1 експозиція
2 зав’язка
3 кульмінація
4 розв’язка
А «Чорна рада», обрання гетьмана в Ніжині
Б засудження на смерть старого Шрама й одруження Петра Шраменка й Лесі
В прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва
Г приїзд Шрама і Череваня до Гвинтовки
Д розповідь про політичну ситуацію в Україні перед «чорною радою»
18. Установіть відповідність між героєм роману «Чорна рада» П. Куліша і його характеристикою.
1 Божий чоловік
2 Черевань
3 Іван Брюховецький
4 Яким Сомко
А «Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях... Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно щось не шабля аж горіла од золота...»
Б «Нехай той гине, на кого Господь показав перс том своїм! Чужою смертю я волі купувати не хочу.»
В «Був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти».
Г «А що нам, бгате, до Вкраїни? Я сидів би ліпше дома та їв би хліб-сіль з упокоєм.»
Д «Темний він був на очі, а ходив без проводиря у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені.»
Объяснение:
Думаю, у кожної людини є певна мета в житті. Поки ми маленькі, невеликі і наші мрії. Дитині хочеться нову красиву іграшку, як у вітрині магазину або у того хлопчика, або нове платтячко чи ляльку Барбі. Ми ростемо, і разом з нами зростають і наші бажання, прагнення, цілі. Один мріє розгадати таємниці Бермудського трикутника і знайти затонулу Атлантиду. Інший живе мрією створити унікальні ліки від усіх хвороб або еліксир вічної молодості, здоров’я і краси. Третій мріє про польоти у Всесвіті, зустрічі з позаземним розумом. Але рано чи пізно всі ми дорослішаємо і починаємо замислюватися про майбутню професію. І тут наші прагнення стають цілком визначеними і осмисленими. Хтось хоче стати геніальним програмістом, а фахівцем з комп’ютерних технологій, здійснити інформаційний прорив, створити програми, які до нього не зміг створити жодна людина. Хтось хоче стати лікарем, відомим хірургом, аби щодня рятувати від смерті та хвороб людей. А хтось хоче просто ростити хліб, щоб нагодувати всіх голодних. Чи Не правда, все це високі цілі, і якщо людина не відступиться, якщо він твердо вирішив йти до своєї мрії, він обов’язково залишить свій слід на землі. Не обов’язково його ім’я увійде в історію, але життя він проживе не даремно, приносячи радість і користь людям. Анатоль Франс сказав: «Мрія могутніше реальності. І чи може бути інакше, якщо сама вона вища реальність? Вона душа сущого». Сомерсет Моем заявляв, що, на відміну від існуючої думки про марність мрії, вона — «не відхід від дійсності, а засіб наблизитися до неї». Якщо б люди не уявляли собі своє майбутнє, не ставили перед собою чіткі завдання, що спонукало б їх до активної діяльності, до самого життя? Життя без мрії безбарвна, безрадісне і просто марна! Наявність певної мети, прагнення зробити щось конкретне, обов’язково значне і потрібне, підносить людину. Мрія, ідеал повинні бути у кожного. Наші мрії не завжди шикуються в чітку лінію, не завжди являють собою яскравий образ. Часто мрія буває бажанням досягти чогось великого, великого, світлого. Але як це зробити, ми не зовсім чітко і ясно уявляємо. Мова йде про мрії, які спонукають до дії. І вони, може бути, з часом стають більш зрозумілими і однозначними саме в результаті цих дій. Така мрія є і у мене. Не хочу сказати, що я не уявляю собі своє майбутнє. Уявляю. І мрію опанувати цікаву для мене професію. Я хочу стати юристом.
Андрі́й Я́кович Чайко́вський гербу Сас (15 травня 1857, Самбір — 2 червня 1935, Коломия) — український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині. Діяч Національно-Демократичної Партії, згодом УНДО, один з організаторів УСС, повітовий комісар ЗУНР у Самборі.Друкуватися почав з 1892 року. Образи життя знайшли відтворення в його спогадах «Спомини зперед десяти літ» (1892) та «Чорні рядки», виданих у збірнику оповідань «Із судової зали», «Образ гонору» (1895), «Хто винен?», «Краще смерть, ніж неволя», «Не для всіх весна зеленіє» (1920) і повістях «Олюнька», «В чужім гнізді», «Бразілійський гаразд» (1896), «Малолітній» (1919) та інші.
На пробудження національної свідомості й виховання молоді мала значний вплив проза Чайковського в романтичному стилі про Козаччину: «За сестрою» (1907), «Віддячився» (1913), «Козацька помста» (1919), «На уходах» (1921), «Олексій Корнієнко» (1924), «До слави» (1929), «Полковник Михайло Кричевський» (1935), «Перед зривом» (1937) та інші. У цих творах Чайковський ідеалізував Запоріжжя і звинувачував Москву за кривди, завдані Україні.