ОТ Отже, наразі у нас "Чорна рада" П.Куліша.До речі, це перший історичний роман українською мовою.Роман має дві сюжетні лінії- історичну та любовну. От якраз із цим і буде пов'язане ваше наступне завдання (сподіваюсь із попереднім ви успішно впоралися і змогли обрати персонажа, який сподобався, а також менш симпатичного героя). НАСТУПНЕ ЗАВДАННЯ:
1 Опишіть, будь ласка, ті історичні події, які подає автор у своєму романі ( підказка-на уроках історії ви якраз підійшли до цієї доби).Ви маєте послідовно описати всі політичні(історичні)подіі, які мають місце у романі. Так ми розглянемо історичний сюжет

2)Тепер ближче до любовної лінії - вам треба розкрити тепер саме її.Опишіть, будь ласка, також послідовно , з чого все почалося, як розвивалося , і чим закінчилися всі ці романтичні події (пов'язані з коханням).

3) Останнє завдання на цей тиждень- дайте письмову відповідь на запитання"Чому роман має таку назву?".

1 варіант)
Мені подобається вірш Марії Познанської “Конвалії”. Це чудовий вірш про ці квіти. У ньому є багато образних слів: із зеленої сорочки, білі дивляться дзвіночки, ніде нема кращих квіточок, багато пахощів цвіту свіжого.
2 варіант)
Мені припав до душі вірш Наталі Забіли “Лютий”. Місяць, немов жива істота, лютує, що закінчується час його панування. Бо закінчується пора зими, у цей час починає поволі гріти сонце крадькома, довші дні, коротші ночі, люди добре топлять печі, щоб не замерзнути, але вже іде весна – веселий час, розгніваний лютий утікає.

Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української се- лянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода… матері, як чобіт».