У творі Івана Франка “Украдене щастя” у головних героїв почуття кохання і людського щастя украли. Чи можливо це? Анна кохала Михайла, про те їїї брати буди протів цього і віддали її заміж за Миколу, який був значно старший за неї. Брати скзали жінці, що її коханий помер але вони не сказали що вбив його Микола. ТОДІ Анна була змушена вийти заміж за Миколу. Одного дня коли її оловік був на роботі вона зустріла Михайла, виявилося що він живий і тоді у серці жінки знову проснулася любов. Вона втратила свою жіночу гідність, коли жила з Миколою і в той же час мала коханця Михайла. Чоловік жінки неміг собі уявити, шо вона здатна на таке, дізнавшись він наче втратив голову, він ж вбив Михайла щоб той той небув на заваді кохання між Анною і Миколою. Він неміг собі уявити, що весь цей час жінка його не любила, в той ж час коли Микола був ладен на все заради неї. І тоді чоловік верішує остточно вбити Михайла і кидає в нього сокиру, яка потрапляє йому прямо в груди. Михайло в минулому був хорошим чоловіком, якого полюбила Анна але він уже вернувся до неї нетаким,як колись і навіть о оточючих він ставиться із презирством. Проте у його душі була частинка того, що полюбила жінка, саме помираючи чоловік сказав, що Микола небув винен у втраченому коханні а саме він сам собі вкоротив його.
У цій драмі розказується про те, як кожен із героїв хотів вернути собі кохання.І кожен це робив по-своєму. Михайло нескриває своє кохання перед Миколою, Анна втрачає свою гідність перед чоловіком, а Микола остаточно вбиває Михайла думючи, що без нього буде все краще. Про те хто у кого вкрав кохання і кого слід венити в цьому. Я вважаю, що це зробили брати жінки, оскількивони незважали на думку своєї сестри і одружили їїї з іншим, яки в той ж час полюбив її. От таке складене кохання.
«Як і всі інші Хухи, Моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають Хухи. Моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою».
У творі Івана Франка “Украдене щастя” у головних героїв почуття кохання і людського щастя украли. Чи можливо це? Анна кохала Михайла, про те їїї брати буди протів цього і віддали її заміж за Миколу, який був значно старший за неї. Брати скзали жінці, що її коханий помер але вони не сказали що вбив його Микола. ТОДІ Анна була змушена вийти заміж за Миколу. Одного дня коли її оловік був на роботі вона зустріла Михайла, виявилося що він живий і тоді у серці жінки знову проснулася любов. Вона втратила свою жіночу гідність, коли жила з Миколою і в той же час мала коханця Михайла. Чоловік жінки неміг собі уявити, шо вона здатна на таке, дізнавшись він наче втратив голову, він ж вбив Михайла щоб той той небув на заваді кохання між Анною і Миколою. Він неміг собі уявити, що весь цей час жінка його не любила, в той ж час коли Микола був ладен на все заради неї. І тоді чоловік верішує остточно вбити Михайла і кидає в нього сокиру, яка потрапляє йому прямо в груди. Михайло в минулому був хорошим чоловіком, якого полюбила Анна але він уже вернувся до неї нетаким,як колись і навіть о оточючих він ставиться із презирством. Проте у його душі була частинка того, що полюбила жінка, саме помираючи чоловік сказав, що Микола небув винен у втраченому коханні а саме він сам собі вкоротив його.
У цій драмі розказується про те, як кожен із героїв хотів вернути собі кохання.І кожен це робив по-своєму. Михайло нескриває своє кохання перед Миколою, Анна втрачає свою гідність перед чоловіком, а Микола остаточно вбиває Михайла думючи, що без нього буде все краще. Про те хто у кого вкрав кохання і кого слід венити в цьому. Я вважаю, що це зробили брати жінки, оскількивони незважали на думку своєї сестри і одружили їїї з іншим, яки в той ж час полюбив її. От таке складене кохання.
Объяснение:
«Як і всі інші Хухи, Моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають Хухи. Моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. Але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. Біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/huha-mohovinka-harakteristika/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение: