Хлопці хотіли слави, але бій биків для них закінчилася, як ми пам’ятаємо, безславно. Безславно закінчилась і історія з будівництвом метро. Та й підводний човен зі старої плоскодонки залишився лише мрією.
Мабуть, хлопчики не зовсім розуміли, які вчинки по-справжньому уславлюють людину. Саме мудрі і добрі вчинки можуть уславити людину.
А ось коли хлопці врятування песика, вкинуте якоюсь жорстокою людиною у колодязь, це можна вважати добрим вчинком, за який слід подякувати Яві і Павлуші.
Але не все було гладко у двух хлопців. Коли вони прийняли рішення організувати сільський театр у Васюківці, розподілили театральни ролі між учнями: Павло — Топчинський; Ява — Бобчинський. Але їх очикував "провал" інсценізації п’єси через незнання акторських слів Павлом і Явою, та страждання та сором хлопців, які втекли зі сцени театру.
Та настане час, коли треба було рятувати людей від стихійного лиха. Річка, що вийшла з берегів, затоплювала село. І ось тоді Ява прийняв мудре рішення – він покличе на до військових, які стояли табором за селом. Він врятує людей, хоч для цього потрібно буде виявити неабияку мужність і силу волі. Це був вчинок не заради слави. Це був просто добрий вчинок доброї людини.
Ось тоді Павлуша врятував свого друга від загибелі. «Як добре жити на світі, коли тебе врятував од смерті твій друг!» – думав Ява. Лише справжній друг відчує, що його друг потрапив у біду, і кинеться на до ризикуючи власним життям.
Ось чому головною думкою та ідея твору "Тореадори з Васюківки" є дружба - це велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації, а кожна розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне закінчення
У поезії Максима Рильського найголовніше місце посідає тема людини і
природи. У кожному рядку ніби відбувається їхнє єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні. У роздумах про життя поет доходить висновку, що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на людському відчутті краси. Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайно яскрав Читаючи ці рядки, мимоволі переймаєшся поетовими емоціями, переживаєш разом з ним радість бачення прекрасного.
Хлопці хотіли слави, але бій биків для них закінчилася, як ми пам’ятаємо, безславно. Безславно закінчилась і історія з будівництвом метро. Та й підводний човен зі старої плоскодонки залишився лише мрією.
Мабуть, хлопчики не зовсім розуміли, які вчинки по-справжньому уславлюють людину. Саме мудрі і добрі вчинки можуть уславити людину.
А ось коли хлопці врятування песика, вкинуте якоюсь жорстокою людиною у колодязь, це можна вважати добрим вчинком, за який слід подякувати Яві і Павлуші.
Але не все було гладко у двух хлопців. Коли вони прийняли рішення організувати сільський театр у Васюківці, розподілили театральни ролі між учнями: Павло — Топчинський; Ява — Бобчинський. Але їх очикував "провал" інсценізації п’єси через незнання акторських слів Павлом і Явою, та страждання та сором хлопців, які втекли зі сцени театру.
Та настане час, коли треба було рятувати людей від стихійного лиха. Річка, що вийшла з берегів, затоплювала село. І ось тоді Ява прийняв мудре рішення – він покличе на до військових, які стояли табором за селом. Він врятує людей, хоч для цього потрібно буде виявити неабияку мужність і силу волі. Це був вчинок не заради слави. Це був просто добрий вчинок доброї людини.
Ось тоді Павлуша врятував свого друга від загибелі. «Як добре жити на світі, коли тебе врятував од смерті твій друг!» – думав Ява. Лише справжній друг відчує, що його друг потрапив у біду, і кинеться на до ризикуючи власним життям.
Ось чому головною думкою та ідея твору "Тореадори з Васюківки" є дружба - це велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації, а кожна розпочата справа повинна мати організаційний початок і вичерпне логічне закінчення
Объяснение:
У поезії Максима Рильського найголовніше місце посідає тема людини і
природи. У кожному рядку ніби відбувається їхнє єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні. У роздумах про життя поет доходить висновку, що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на людському відчутті краси. Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайно яскрав Читаючи ці рядки, мимоволі переймаєшся поетовими емоціями, переживаєш разом з ним радість бачення прекрасного.
Объяснение: