Підсумкова контрольно - діагностична робота
Варіант 1
І – ІІ рівень , 4 б.
1. Укажіть, кого з нижчезазначених митців слова вважають мислителем, богословом, полемістом:
а) Г. Сковороду;
б) І. Величковського;
в) Ф. Прокоповича;
г) І. Вишенського.
2. Визначте, хто з нижчезазначених осіб здійснив переклад Біблії:
а) Леся Українка; б) П. Куліш; в) І. Хоменко;
г) Нечуй-Левицький; д) Пулюй; е) Винниченко.
3. Кого із зазначених нижче письменників названо батьком української прози:
а) Г. Квітку-Основ’яненка; б) П. Гулака-Артемовського;
в) М. Петренка; г) І. Котляревського.
4. Хто говорив про Шевченка: «Він був сином мужика і став володарем в царстві духа…»?
А) І.Франко Б) М.Рильський В) М.Коцюбинський
5. У якому році Шевченка викупили з кріпацтва?
А) 1836 Б) 1838 В) 1840 Г) 1841
6. Який з наведених творів не відносять до ранньої творчості?
А) «Гайдамаки» Б) «Катерина» В) «Тарасова ніч» Г) «І мертвим, і живим…»
7. Який персонаж твору «Гайдамаки» вбиває власних дітей?
А) М.Залізняк Б) І.Гонта В) Лейба Г) Ярема
8. Герой твору П. Куліша «Чорна рада», який так розуміє сенс козацького життя: «А в нас над усе честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала і ворога під ногитоптала»:
а) Я. Сомко; б) П. Шраменко; в) М. Черевань; г) К. Тур.
ІІІ рівень/ встановлення відповідності 4б.
9. Знайдіть відповідність між літературними творами та їхніми героями:
1) «Собака і Вовк» Г. Сковороди
2) «Всесвітній потоп»
3) Літопис Самовидця
4) «Владимир» Ф. Прокоповича
а) Тітир
б) І. Мазепа
в) І. Брюховецький
г) Ной
д) Жеривіл
10. Установіть відповідність між періодами творчості та творами?
А) рання творчість 1) «Сон»
Б) період «трьох літ» 2) «Мені однаково, чи буду…»
В) період заслання 3) «Катерина»
11. Установіть відповідність між твором та жанром?
А) «Думи мої…» 1) балада
Б) «Тополя» 2) поема
В) «І мертвим, і живим…» 3) послання
Г) «Назар Стодоля» 4) повість
Д) «Катерина» 5) елегія
12. Укажіть ознаки бароко як реалістичного стилю:1б.
а) гуманізм, заглибленість у внутрішній світ людини;
б) нетерпимість до зла в усіх його проявах;
в) яскравість викладу художнього матеріалу;
г) ускладненість сюжету і разом з тим слабкість зв’язку між його частинами;
д) наслідування зразків греко-римського мистецтва;
е) зображення героя тільки під час виконання державного обов’язку.
ІV рівень
13. Запишіть твір-мініатюру «Мрії Шевченка про майбутнє України»
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.