Підтримайте або с думку В. Сухомлинського зібравши три переконливі аргументи. Любити можна те, чому віддати частинку власної душ

У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.

Часто серед молоді виникає таке запитання: «Зара­ди чого можна віддати своє життя? В якій ситуації?» Скажімо, друг зазнав нападу озброєних бандитів. Зви­чайно, в такому випадку не можна стояти осторонь, не­обхідно йому до Але ж знову-таки — це надто вузький підхід. Ну, а коли в подібному становищі опи­ниться незнайома людина? Теж на до треба прийти обов'язково! Інакше не будеш себе поважати.Тепер уявіть таку ситуацію. Людина тоне. Ти на бе­резі, але не вмієш плавати. Звичайно, треба зробити все можливе, щоб її врятувати. Але чи треба самому кида­тися в воду? Мабуть, це буде безглуздою жертвою. На­віть тоді, коли той, хто тоне,— твій найближчий друг, однаково не до А залишаючись на березі, можливо, щось і зробиш для його врятування.Із наведених прикладів уже неважко зробити висно­вок: не можна перевіряти дружбу готовністю віддати життя. В крайніх ситуаціях, у годину тяжких випробу­вань люди жертвують собою. Але не заради самої дружби. В ім'я високих, благородних ідеалів, в ім'я тор­жества справедливості, в ім'я права називатися Люди­ною з великої літери.