Пістряк у творі зображений справжнім шахраєм, який вмів використовувати своє службове становище, був лестивий і підступний у відношенні до вищого начальства, а зі звичайними людьми поводився зарозуміло. Та й взагалі, чого гарного можна чекати від безпробудного п’яниці? Саме він придумує виявити відьму і вчиняє розправу над ні в чому не повинними жінками. Не більш гарний і сотник Забрьоха, який у всьому шукав власну вигоду. Заради неї козацький старшина був здатний навіть на злочин, навіть на змову з відьмою, навіть на те, щоб зморити голодом Конотоп і спалити його «з чотирьох кінців». Поки Забрьоха залишався при владі, замість служби підлеглі йому козаки обробляли старшинську землю і перетворилися майже у кріпаків. Реальні події у «Конотопській відьмі» Г. Квітки-Основ’яненки, як і у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя, тісно переплітаються з вигадкою. Але саме такою, як і зобразив у повісті відьму Мотрю Зубриху автор, і була уява про неї народу. Та все це було лише фоном для відображення головної думки письменника. Адже повість «Конотопська відьма», у якій письменник прагнув показати, від чого у нашого народу найбільше зло, спрямована своїм вістря проти провінційного панства, його бездуховного існування, забобонності і неуцтва.
література допомагає реалізувати людську тягу до творчості. Величезний життєвий досвід або свій погляд на якесь питання ми можемо висловити через розповідь або книгу. Створення власних творів - це складне завдання, але в підсумку люди отримують величезне задоволення від процесу. Так само їх історію прочитають сотні людей. Таким чином, автор вплине на абсолютно незнайомих читачів.
Підводячи підсумки можна сказати, що основна роль літератури в житті людини полягає в навчанні, вихованні, обміні досвідом та ідеями. Але не варто забувати і про можливість самореалізації з її до нехай і не багато стають авторами оповідань або всесвітньо відомими письменниками. Так само, при правильному виборі літератури. Вона здатна принести і моральне задоволення від читання.
Не більш гарний і сотник Забрьоха, який у всьому шукав власну вигоду. Заради неї козацький старшина був здатний навіть на злочин, навіть на змову з відьмою, навіть на те, щоб зморити голодом Конотоп і спалити його «з чотирьох кінців». Поки Забрьоха залишався при владі, замість служби підлеглі йому козаки обробляли старшинську землю і перетворилися майже у кріпаків.
Реальні події у «Конотопській відьмі» Г. Квітки-Основ’яненки, як і у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя, тісно переплітаються з вигадкою. Але саме такою, як і зобразив у повісті відьму Мотрю Зубриху автор, і була уява про неї народу. Та все це було лише фоном для відображення головної думки письменника. Адже повість «Конотопська відьма», у якій письменник прагнув показати, від чого у нашого народу найбільше зло, спрямована своїм вістря проти провінційного панства, його бездуховного існування, забобонності і неуцтва.
література допомагає реалізувати людську тягу до творчості. Величезний життєвий досвід або свій погляд на якесь питання ми можемо висловити через розповідь або книгу. Створення власних творів - це складне завдання, але в підсумку люди отримують величезне задоволення від процесу. Так само їх історію прочитають сотні людей. Таким чином, автор вплине на абсолютно незнайомих читачів.
Підводячи підсумки можна сказати, що основна роль літератури в житті людини полягає в навчанні, вихованні, обміні досвідом та ідеями. Але не варто забувати і про можливість самореалізації з її до нехай і не багато стають авторами оповідань або всесвітньо відомими письменниками. Так само, при правильному виборі літератури. Вона здатна принести і моральне задоволення від читання.