Перепишіть текст.

Підкресліть головні та другорядні члени речення.

Знайдіть спонукальне речення.

Свій голос має кожне дерево в лісі. Округлі тьмяно-зелені листки осики завжди тремтять. Коли здійметься сильний вітер, осиковий лист рветься, дерево тривожно шумить, ніби скаржиться на свою долю.

Радісно, ласкаво шелестить березове листя. Легкий приємний голос має м’який лист липи. Могутній дуб при тихому вітрі басисто лопоче, сильнішає вітер – дуб наче лається з ним деренчливим голосом.

Легкий вітерець не розбудить мовчазну ялину. Нехай дрімає. Йому ні за що зачепитися в її гострій верхівці.

— Ти до мене? — почулось позаду Вадимове.

— Нащо вкрав моє намисто?! — Овва! Он ми якої! — наїжачився хлопець. — Так, украв. Сорі, сорі, сорі! Легко тобі, чистенькій, судити. А врубайся в мою ситуейшен! Прикинь: бабки у мене — є! Якого дідька красти? А тягне мене! Щось наче вело за тобою, коли — пам’ятаєш? — гуляла зі своєю малявкою. Щось підбивало підглянути, як ти зняла коралі й поклала до кишені. Потім, уже біля твоєї нори… Ти до малявки сю-сю, щось там упало в тебе, а я — до коралів. Уже на таких штуках руку набив! Ти ще тоді мене засікла, вловлюєш? Ну, думаю, гайки, застукала! Аж ні: ти хоч би хни!

— Але ж продавати?!.

Пояснення:

Він їх викрав продав заради кишенькових грошей.

Осінь...Яку чудову та глибоку назву носить ця пора року!Уявіть картину:пройшло літечко, в повітрі літає бабине літо, відчуваєш останні теплі дні.І ось вже настав сезон дощів!Нашу землю рясно заливає дощиком.Тим часом у парку по дощових алеях бродять закохані...В повітрі відчувається атмосфера тепла та любові! Дерева скидають свої багрянв та різнокольорові вбрання.На душі спокій...Відлетіли птахи, неба затягнуло хмарами, які збираються плакати холодними слізками..усе затихло...Осінь прощається, проте не назавжди!Махає нам полум'яно-червоною рукою і каже:прощавай,та я повернуся...Йде підготовка до зими..Думаю не може бути й сумнівів, що моя улюблена пора року-осінь!!!