Перепишіть. Визначте в реченнях фразеологізми, підкресліть їх як члени речення.

1. Безбатченки й трутні засміються на кутні

2. Ви не носіть за пазухою камінь
3. Він не вино-
сив сміття з хати, щоб хтось комусь не мовив щось

4. Артилерія тут була курям на сміх
5. Так важ-
ко зректися свого кольору білій гаві!
6. Кіт заснув і в
вус не дує, а собака сторожує ​

Многие считают, что их оценивают по тому, как они выглядят, во что одеты, или какими гаджетами пользуются. И это делает их похожими на птицу, которая может похвастаться только своим оперением. Но на самом деле любого человека красит не внешний вид, а его ум. И именно это подчеркивает пословица, говоря, что внутренняя суть куда важнее внешних достоинств. А если вы сомневаетесь, то пообщайтесь с красиво одетым глупцом. А потом побеседуйте со скромно одетым, но умным человеком. И вы поймете, насколько права эта древняя пословица.

Візьми як доповнення:
Що робить людину щасливою? 
Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя - відчувати, що ти потрібен людям. 
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! 
Щастя - це відчувати красу рідної природи.
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини. 
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ. 
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді. 
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..." 
Не дай спати ходячому, 
Серцем замирати 
І гнилою колодою 
По світу валятись. 
А дай жити, серцем жити 
І людей любити... 
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд. 
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса. 
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя. 
Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.