Письмовий твір на одну з тем: Шанолюбиве ставлення до природи у повісті Гуси-Лебеді летять,. Поетична розповідь про дитинство за повістю Гуси-Лебеді летять,. Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Гуси-Лебеді летять. (На 1.5-2 сторінки)

ответ:Соціально-економічні трансформації, характерні для сучасного

українського суспільства, зумовлюють суттєві зміни умов „соціальної

ситуації”, відповідним чином позначаючись на образі професійного

майбутнього старшокласників. Йдеться, зокрема, про зміни, що мають

місце у сфері трудової діяльності, виробничих відносин, коли ринок праці

вносить свої корективи у затребуваність робітничої сили, чітко

регламентує так звану „моду” на професії, які користуються попитом у

різних галузях соціального буття. Як наслідок, діти старшого шкільного

віку доволі часто не опиняються в тій соціальній ситуації розвитку, яка

адекватно сприяла б формуванню у них особистісно спрямованої на

професійний вибір мотивації. Причина цього полягає в тому, що сучасні

учні не встигають за стрімкими змінами в соціумі й доволі часто

виявляються не підготовленими до самостійної професійної

життєдіяльності.

Объяснение:

Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві.
Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і землю, то його черствість
де й дівається: “Як радісно тебе загрібати до купи, в одні руки…”
Калитка сам не доспить і родичам, наймитам не дає часу на відпочинок, бо вважає, що праця – то гроші, багатство: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”.
На думку Калитки, далеко не заїдеш на одній ощадливості, тому він шукає інших шляхів збагачення. Він обдурить кого завгодно. Це й погубило його, адже той, хто обдурить іншого, обов’язково сам пошиється в дурні.
Калитка ж спробував обдурити шахрая досвідченого, та той йому, замість грошей, підсунув мішок з чистим папером.
Герой п’єси, доведений
до відчаю, вирішує покінчити зі своїм життям. Але коли вийняли з петлі, він говорить: “Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!”
Герасим засліплений жадобою, тому й сам винен у тому, що з ним сталося. Життя для нього нічого не варте. Це потворне явище у будь-який час і в будь-якому суспільстві.