1. Закований у кайдани Максим отримує волю, щоб знайти вихід. 2. Життєві умови - Максим завжди знаходиться у центрі якихось незлагод. То він закований у кайдани, то він повинен знайти вихід, то знайшовши його, бачить, що той заливається водою. Оточення - татари і тухольці Принципи і прагнення - прагне звільнити народ і вивести його з-під удару тухольців. Благородний чоловік. Гарячий патріот. 3. Добрий і волелюбний; відвертий і чесний; працьовитий; розсудливий і мужній; витриманий. 4. Максим повернувся живий і здоровий, бачачи радість і повагу в народу. 5. Автор характеризує Максима як дуже волелюбну людину, патріота свого народу і своєї ідеї. Персонажі дуже поважають його, вважаючи справжнім героєм. Серед вчинків Максима, найголовніше місце займає його патріотизм. Коли тухольці пропонують йому зрадити свій народ, він каже, що краще вмерти, аніж так вчинити і продовжує свою справу надалі.
Такою була тема інтелектуального лабіринту. Недарма в цю назву внесене містке багатогранне визначення «мозаїка» як різнокольорові скельця, на яких зібрана була інформація, що розкриває таємниці української душі.
Розлога територія України, невимовна краса ландшафту, оксамитовість ласкавого клімату, сонячна насиченість, високе яскраво-блакитне небо, буяння зела і злаків, квіткових барв і пташиного співу, казкова плодючість найпотужніших чорноземів на планеті – це наша українська земля. Злиття людини з навколишньою розкішшю породило душевний світ українця з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною душею, особливим характером, у якого степова волелюбність і непокірливість поєднуються з європейською поміркованістю.
Захід розпочався виступом Скриль В.І. – наукового працівника музею ім..І.П.Котляревського про людину з великою українською душею, народного поета,Великого Кобзаря Т.Г.Шевченка.
Знання з актуальних проблем українознавства «Я знаю Україну» продемонстрував студент гр. 31ФР Ареф`єв Дмитро.
Студенти груп 31ФР,41ФРз перегорнули масив думок – лабіринтів про інтровертивний соціум українців. Цікавими були їх виступи про характерні риси української душі: миролюбство, сміливість, волелюбність, демократичність, обдарованість, сердечність, оптимізм, повагу до родини, поклоніння перед жінкою та ін.
Презентація легенди про дівчину Україну (ролі виконували Горошко Віта,Ареф`єв Дмитро,Ковтун Руслан) розкрила ще одну сторінку таланту українців.
Доповнили грань української душі гумор, влучні жарти, що озвучили в діалозі баби Параски й баби Палажки за твором Нечуя-Левицького «Кайдашева сім`я» студенти 21ФР Горошко Віта, Веклич Оля, Рязанова Іра.
Всі ці складові дали можливість розкрити образ українця, його душу, що є візитною карткою українського народу.
2. Життєві умови - Максим завжди знаходиться у центрі якихось незлагод. То він закований у кайдани, то він повинен знайти вихід, то знайшовши його, бачить, що той заливається водою.
Оточення - татари і тухольці
Принципи і прагнення - прагне звільнити народ і вивести його з-під удару тухольців. Благородний чоловік. Гарячий патріот.
3. Добрий і волелюбний; відвертий і чесний; працьовитий; розсудливий і мужній; витриманий.
4. Максим повернувся живий і здоровий, бачачи радість і повагу в народу.
5. Автор характеризує Максима як дуже волелюбну людину, патріота свого народу і своєї ідеї. Персонажі дуже поважають його, вважаючи справжнім героєм. Серед вчинків Максима, найголовніше місце займає його патріотизм. Коли тухольці пропонують йому зрадити свій народ, він каже, що краще вмерти, аніж так вчинити і продовжує свою справу надалі.
Такою була тема інтелектуального лабіринту. Недарма в цю назву внесене містке багатогранне визначення «мозаїка» як різнокольорові скельця, на яких зібрана була інформація, що розкриває таємниці української душі.
Розлога територія України, невимовна краса ландшафту, оксамитовість ласкавого клімату, сонячна насиченість, високе яскраво-блакитне небо, буяння зела і злаків, квіткових барв і пташиного співу, казкова плодючість найпотужніших чорноземів на планеті – це наша українська земля. Злиття людини з навколишньою розкішшю породило душевний світ українця з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною душею, особливим характером, у якого степова волелюбність і непокірливість поєднуються з європейською поміркованістю.
Захід розпочався виступом Скриль В.І. – наукового працівника музею ім..І.П.Котляревського про людину з великою українською душею, народного поета,Великого Кобзаря Т.Г.Шевченка.
Знання з актуальних проблем українознавства «Я знаю Україну» продемонстрував студент гр. 31ФР Ареф`єв Дмитро.
Студенти груп 31ФР,41ФРз перегорнули масив думок – лабіринтів про інтровертивний соціум українців. Цікавими були їх виступи про характерні риси української душі: миролюбство, сміливість, волелюбність, демократичність, обдарованість, сердечність, оптимізм, повагу до родини, поклоніння перед жінкою та ін.
Презентація легенди про дівчину Україну (ролі виконували Горошко Віта,Ареф`єв Дмитро,Ковтун Руслан) розкрила ще одну сторінку таланту українців.
Доповнили грань української душі гумор, влучні жарти, що озвучили в діалозі баби Параски й баби Палажки за твором Нечуя-Левицького «Кайдашева сім`я» студенти 21ФР Горошко Віта, Веклич Оля, Рязанова Іра.
Всі ці складові дали можливість розкрити образ українця, його душу, що є візитною карткою українського народу.
Объяснение: