Взаємини між людьми бувають різними: як такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, так і тими, що призводять до суперечок і протистоянь. Часто непорозуміння стають причиною появи образ, ворожості та ненависті. Ці та подібні негативні ситуації називають конфліктами.
Усі ми маємо досвід участі у конфліктних ситуаціях, і для багатьох він був не завжди позитивним. У цьому процесі важливо не концентрувати увагу на сторонах конфлікту чи його перебігу, а бачити перспективу вирішення проблеми. Успіх в управлінні конфліктами значним чином залежить від поведінки його учасників.
Конфліктологія (наука по конфлікти) вирізняє декілька в подолання суперечностей.
Зважаючи на цю інформацію, надайте розгорнуту письмову відповідь на проблемне питання: Який з в подолання конфліктів є найбільш ефективним?
Зразок написання власного висловлення
Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.
Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.
Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.
По-друге, використання стилю конкуренції є ефективним, коли кінцевий результат дуже важливий для людей. Він дозволяє швидко приймати рішення, відстоювати свою позицію, незважаючи ні на що, та боротися до кінця.
Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Головний конфлікт твору розгортається між поважним радником тухольської громади Захаром Беркутом і зверхнім боярином-зрадником Тугаром Вовком. Вони є носіями двох протилежних ідеологій. Тухольці не можуть розв’язати конфлікт шляхом компромісу, адже йдеться про оборону рідної землі від монголо-татарської навали. Саме тому Захар Беркут разом зі своєю громадою впевнено й рішуче бореться з ворогом, відстоюючи національні інтереси.
Отже, у кожній конкретній ситуації треба шукати певні шляхи розв’язання конфліктів. Компроміс є ефективним для досягнення стабільності й порядку в суспільстві, він є також важливою складовою культури людей. Конкуренція ж необхідна тоді, коли людині нічого втрачати й вона мусить боротися до кінця.
Батьківщина! З дитячих років людина пов’язує у своєму поданні слово «батьківщина» з тим місцем, де народилася, де живе його сім’я. Я народилася в маленькому селищі на Слобожанщині. Для мене це найкраще місце на землі, овіяне спогадами, радістю моїх дитячих відкриттів, посмішками мами і тата. Усвідомлюючи себе членом своєї сім’ї, свого клану родичів, жителем рідного селища, я прийшла до думки, що я – частина більшої спільності, яку називають народом, нацією.
Мені здається, що людина повинна відчувати і розуміти таку приналежність. Це розуміння єднання з народом і нацією дає сили, зміцнює духовно, без нього неможливо жити. Любов до Батьківщини, патріотизм, на мій погляд, необхідна якість кожної людини, громадянина своєї країни. Це почуття закріплено століттями і тисячоліттями існування кожного з народів, воно проявляється у повазі і знанні своїх державних символів, своєї культури, історії, в гордості за свій народ, бажанні процвітання Батьківщини, чесному виконанні громадянського обов’язку.
Істинний громадянин своєї Вітчизни завжди готовий охороняти і захищати свою країну, поважає ветеранів, захисників Вітчизни, цінує героїчні подвиги свого народу. Він розуміє всі проблеми і недоліки суспільства, в якому живе, і намагається їх виправити. Головне – почати з себе. Вирішити, що особисто ти можеш змінити в собі в кращу сторону? Що зробити для інших? Звичайно, це нелегко. Я вважаю, що можна почати зі своєї родини: я можу до своїм батькам, сестричці, бабусі, можу порадувати своїми успіхами в школі і в спорті. Я уважно вивчаю історію свого селища, району і краю, мені цікаві долі моїх односельців, ветеранів Великої вітчизняної війни. Разом з моїми друзями і однокласниками ми надаємо їм посильну до прибираємо город, допомагаємо в зборі врожаю.
Відчуття Батьківщини входить в нас з молоком матері, йому не можна навчити, як алгебрі чи літературі. Воно пронизує все наше життя . Це повітря, яким ми дихаємо, сонце, яке ми бачимо, будинок, в якому живемо.
Для мене неможливо зрозуміти і пояснити такі явища, як тероризм, націоналізм або фашизм. Мені здається, що людина, яка щиро любить свою Батьківщину, не може ненавидіти інший народ або національність, вона поважає культуру, історію, релігію інших народів, тому що розуміє почуття людей. У 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила рівність національностей – ідею інтернаціоналізму.
Для української людини завжди було властиве поняття толерантності, терпимості до людей іншої національності чи релігії. Союз Радянських Соціалістичних Республік об’єднував 15 національностей і народів. Україна ніколи не відмовляла в до ншим країнам , і наші солдати їхали виконувати свій інтернаціональний обов’язок в Афганістан, в Югославію та багато інших гарячих точок на карті планети. Провокаційні акти фашистських та інших подібних організацій в нашій країні, на мою думку, лише підтверджують, що сучасні неофашисти не мають інших можливостей перемогти нас. Тільки зробити людей нещасними, вбити, але не залякати.
Природним правом кожної людини , незалежно від національності та релігії, є право на життя, вільний розвиток і працю, участь у справах суспільства і держави. Ці права не залежать від держави і з’явилися разом з виникненням людини. Це закони природи, порушувати які просто не має сенсу, інакше ми знищимо самі себе.
Я хочу жити в світі, не побоюючись за життя і здоров’я своє та своїх близьких , без перестрілок і терористичних актів, без воєн і трагедій. Я рада зустрічам зі своїми друзями, мені подобається дізнаватися щось нове в школі, я мрію побачити світ, подорожувати по рідному краю. Але я знаю, що завжди мене чекатиме рідний будинок в тихому й затишному селі .
Взаємини між людьми бувають різними: як такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, так і тими, що призводять до суперечок і протистоянь. Часто непорозуміння стають причиною появи образ, ворожості та ненависті. Ці та подібні негативні ситуації називають конфліктами.
Усі ми маємо досвід участі у конфліктних ситуаціях, і для багатьох він був не завжди позитивним. У цьому процесі важливо не концентрувати увагу на сторонах конфлікту чи його перебігу, а бачити перспективу вирішення проблеми. Успіх в управлінні конфліктами значним чином залежить від поведінки його учасників.
Конфліктологія (наука по конфлікти) вирізняє декілька в подолання суперечностей.
Зважаючи на цю інформацію, надайте розгорнуту письмову відповідь на проблемне питання: Який з в подолання конфліктів є найбільш ефективним?
Зразок написання власного висловлення
Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.
Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.
Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.
По-друге, використання стилю конкуренції є ефективним, коли кінцевий результат дуже важливий для людей. Він дозволяє швидко приймати рішення, відстоювати свою позицію, незважаючи ні на що, та боротися до кінця.
Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Головний конфлікт твору розгортається між поважним радником тухольської громади Захаром Беркутом і зверхнім боярином-зрадником Тугаром Вовком. Вони є носіями двох протилежних ідеологій. Тухольці не можуть розв’язати конфлікт шляхом компромісу, адже йдеться про оборону рідної землі від монголо-татарської навали. Саме тому Захар Беркут разом зі своєю громадою впевнено й рішуче бореться з ворогом, відстоюючи національні інтереси.
Отже, у кожній конкретній ситуації треба шукати певні шляхи розв’язання конфліктів. Компроміс є ефективним для досягнення стабільності й порядку в суспільстві, він є також важливою складовою культури людей. Конкуренція ж необхідна тоді, коли людині нічого втрачати й вона мусить боротися до кінця.
Объяснение:
Мені здається, що людина повинна відчувати і розуміти таку приналежність. Це розуміння єднання з народом і нацією дає сили, зміцнює духовно, без нього неможливо жити. Любов до Батьківщини, патріотизм, на мій погляд, необхідна якість кожної людини, громадянина своєї країни. Це почуття закріплено століттями і тисячоліттями існування кожного з народів, воно проявляється у повазі і знанні своїх державних символів, своєї культури, історії, в гордості за свій народ, бажанні процвітання Батьківщини, чесному виконанні громадянського обов’язку.
Істинний громадянин своєї Вітчизни завжди готовий охороняти і захищати свою країну, поважає ветеранів, захисників Вітчизни, цінує героїчні подвиги свого народу. Він розуміє всі проблеми і недоліки суспільства, в якому живе, і намагається їх виправити. Головне – почати з себе. Вирішити, що особисто ти можеш змінити в собі в кращу сторону? Що зробити для інших? Звичайно, це нелегко. Я вважаю, що можна почати зі своєї родини: я можу до своїм батькам, сестричці, бабусі, можу порадувати своїми успіхами в школі і в спорті. Я уважно вивчаю історію свого селища, району і краю, мені цікаві долі моїх односельців, ветеранів Великої вітчизняної війни. Разом з моїми друзями і однокласниками ми надаємо їм посильну до прибираємо город, допомагаємо в зборі врожаю.
Відчуття Батьківщини входить в нас з молоком матері, йому не можна навчити, як алгебрі чи літературі. Воно пронизує все наше життя . Це повітря, яким ми дихаємо, сонце, яке ми бачимо, будинок, в якому живемо.
Для мене неможливо зрозуміти і пояснити такі явища, як тероризм, націоналізм або фашизм. Мені здається, що людина, яка щиро любить свою Батьківщину, не може ненавидіти інший народ або національність, вона поважає культуру, історію, релігію інших народів, тому що розуміє почуття людей. У 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила рівність національностей – ідею інтернаціоналізму.
Для української людини завжди було властиве поняття толерантності, терпимості до людей іншої національності чи релігії. Союз Радянських Соціалістичних Республік об’єднував 15 національностей і народів. Україна ніколи не відмовляла в до ншим країнам , і наші солдати їхали виконувати свій інтернаціональний обов’язок в Афганістан, в Югославію та багато інших гарячих точок на карті планети. Провокаційні акти фашистських та інших подібних організацій в нашій країні, на мою думку, лише підтверджують, що сучасні неофашисти не мають інших можливостей перемогти нас. Тільки зробити людей нещасними, вбити, але не залякати.
Природним правом кожної людини , незалежно від національності та релігії, є право на життя, вільний розвиток і працю, участь у справах суспільства і держави. Ці права не залежать від держави і з’явилися разом з виникненням людини. Це закони природи, порушувати які просто не має сенсу, інакше ми знищимо самі себе.
Я хочу жити в світі, не побоюючись за життя і здоров’я своє та своїх близьких , без перестрілок і терористичних актів, без воєн і трагедій. Я рада зустрічам зі своїми друзями, мені подобається дізнаватися щось нове в школі, я мрію побачити світ, подорожувати по рідному краю. Але я знаю, що завжди мене чекатиме рідний будинок в тихому й затишному селі .