Головний герой твору Івана Багряного "Тигролоролови" є Григорій Многогрішний - сильний тип української людини. Та чи замислювалися ми у чому це проявляється? На мою думку це виражається у тих уривках твору, коли Григорій тікає зпоїзда, рятує Наталку від дикого звіра ризикуючивласним життям. Також ми гаємо йго велику силу духу коли він чесно зізнається Наталці у тому, що він вбив людину, бо ж він її кохає і неможе їй брехати. Кожен з нас є українцем, та нажаль не всі можуть похизуватися такою силою характеру як у Григорія Многогрішного.Я вважаю, що кожен повинен брати приклад з цього персонажа, бо ж саме він є ідеалом сильного типу української людини. На мою думку цей образ є особливо актуальним на сьгоднішній день, зважаючи на ту ситуацію, що склалася в Україні. Сьгодні кожному громадянинові доводиться бути таким як Григорій Многогрішний. Також цей герой на сьогодні уособлюється у кожному українському солдаді, захиникові своєї вітчизни. Я вважаю, що кожен повинен рівнятися на Григорія Многогрішного, бо ж саме він є тим символом безстрашного українця, потомка славетних козаків. Можливо, читаючи ці рядки хтось задумається чи є вньому щось схоже з Многогрішним, та сподіваюся, що таких людей як Григорій в Україні є багато
Можу запропонувати такий варіант твору про улюбленого героя з "Чорної ради":
«Чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про доленосні події для нашої вітчизни. Твір П. Куліша насичений яскравими та різнобарвними образами. На сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких Брюховецький, Сомко, Тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника. Серед усіх образів мені найбільше імпонує Петро Шраменко. Це гарний «орел не козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. Цим його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі, що таке війна: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». А Петро завдяки своїй відвазі може. Петро шанує батьків. Шрам, батько Петра, є для нього справжнім авторитетом. Цей хлопець звик слідувати закону та коритися моралі. Він відчайдушно вболіває за свою Батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: «... ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу». Окрім цього Петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова Кирила Тура: «...у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне». Петро Шраменко має здатність і на сильні почуття. Так він закохується у Лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. З вірної в коханні Лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя. Отже, Петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. Він відданий своїй Батьківщині, ладний боротьбою довести свої почуття до неї. Жодна людина не може сказати про нього лихого слова. Саме завдяки цим позитивним рисам Петро Шраменко є моїм улюбленим персонажем.
Кожен з нас є українцем, та нажаль не всі можуть похизуватися такою силою характеру як у Григорія Многогрішного.Я вважаю, що кожен повинен брати приклад з цього персонажа, бо ж саме він є ідеалом сильного типу української людини.
На мою думку цей образ є особливо актуальним на сьгоднішній день, зважаючи на ту ситуацію, що склалася в Україні. Сьгодні кожному громадянинові доводиться бути таким як Григорій Многогрішний. Також цей герой на сьогодні уособлюється у кожному українському солдаді, захиникові своєї вітчизни.
Я вважаю, що кожен повинен рівнятися на Григорія Многогрішного, бо ж саме він є тим символом безстрашного українця, потомка славетних козаків.
Можливо, читаючи ці рядки хтось задумається чи є вньому щось схоже з Многогрішним, та сподіваюся, що таких людей як Григорій в Україні є багато
«Чорна рада» - це історичний роман хроніка, в якому розповідається про доленосні події для нашої вітчизни. Твір П. Куліша насичений яскравими та різнобарвними образами. На сторінках роману можна побачити і історичних постатей, серед яких Брюховецький, Сомко, Тетеря, і вигаданих персонажів, створених уявою письменника.
Серед усіх образів мені найбільше імпонує Петро Шраменко. Це гарний «орел не козак», який містить у собі такі риси, як мужність та хоробрість. Цим його рисам дивуються навіть старші люди, які вже не раз відчули на собі, що таке війна: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати». А Петро завдяки своїй відвазі може.
Петро шанує батьків. Шрам, батько Петра, є для нього справжнім авторитетом. Цей хлопець звик слідувати закону та коритися моралі. Він відчайдушно вболіває за свою Батьківщиною, бореться за неї не на життя, а на смерть: «... ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу». Окрім цього Петро є гарним побратимом і товаришем, про що свідчать слова Кирила Тура: «...у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».
Петро Шраменко має здатність і на сильні почуття. Так він закохується у Лесю і лицарськи і шляхетно захищає честь украденої дівчини. З вірної в коханні Лесею їм пророкують справжнє сімейне щастя.
Отже, Петро – славний козак, гарний син та люблячий коханий. Він відданий своїй Батьківщині, ладний боротьбою довести свої почуття до неї. Жодна людина не може сказати про нього лихого слова. Саме завдяки цим позитивним рисам Петро Шраменко є моїм улюбленим персонажем.