Письмово відповісти на тестові питання за текстом:
1. М. Черевань присвятив би решту свого життя козаччині, якби:
А Мав міцне здоров’я.
Б Не родина.
В Отримав на це дозвіл від Я. Сомка.
Г Не велике господарство.
2. Біблійна легенда, про яку згадав у своїй розповіді Кирило Тур.
А Адама і Єву.
Б Вавілонську вежу.
В Мойсея.
Г Створення землі.
3. Продовжте фразу: „Як же часом покотиться по небу і погасне ясна зоря, козак...”
А Загадає бажання.
Б Перехреститься і прочитає молитву.
В Вирушає у похід.
Г Тільки тоді лягає відпочивати.
4. Сузір’я, що є щасливим для козака.
А Пса.
Б Возу.
В Чумацького Шляху.
Г Діви.
5. „Дівка як... де не посади, там і прийметься”. Яке дерево мав на увазі Кирило Тур?
А Березу.
Б Осику.
В Вербу.
Г Горобину.
6. У чому полягало життєве кредо козака Кирила Тура?
А „За рідний край і життя віддай”.
Б „Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти”.
В „Знищу ворога сьогодні, бо завтра нашкодить”.
Г „Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала”.
7. Кому з героїв належить дана характеристика: „Хисткий і проворний, як сугак на степу”?
А Кирилу Туру.
Б Петру Шраменку.
В Богдану Чорногору.
Г Гетьману Я. Сомку.
8. Чого не робила Леся, доглядаючи за пораненим Петром?
А Копала коріння лікарських рослин.
Б Варила зілля.
В Сиділа біля недужого.
Г Повсякчас схлипувала біля нього.
9. Що сприяло швидкому позбавленню хвороби Петра?
А Любов до нього Лесі.
Б Цілющі ліки.
В Радість і піднесеність з приводу перемоги над Туром.
Г. Смачний харч і свіже повітря.
10. Визначіть художні засоби в уривку з твору: „Здоров’я почало брати гору, наповняло козацьке тіло, як вода колодязь”.
А Метафора, гіпербола.
Б Епітет, порівняння.
В Метафора, порівняння.
Г Метонімія, гіпербола.
11. За яких обставин Леся і Петро не могли одружитися?
А Бо стара Череваниха чинила цьому опір.
Б Дівчина була заручена із Я. Сомком.
В Через бідність козака.
Г У зв’язку з військовими подіями на Січі.
12. Посеред двору, де мешкав Гвинтовка, стояв стовп, до срібного кільця якого міг прив’язати тільки...
А Пр остий козак.
Б Посполитий.
В Хто рівня господареві.
Г Будь-хто.
Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить!
Вік живи — вік учись.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вченому світ, а невченому тьма.
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
Грамотний — видющий і на все тямущий.
Дарма, що малий, а й старого навчить!
Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
Дивиться рідко, та густо бачить.
Объяснение:
Самійло Кішка — історична особистість, запорозький гетьман початку XVII ст.. Він брав участь у походах запорозьких козаків проти Туреччини. У 70-х рр. XVII ст. потрапив у полон до турків, де перебував багато років, але не покорився ворогам. У думі Самійло Кішка — збірний образ, бо сама дума художньо узагальнює численні випадки повстань невільників на турецьких галерах. Із плином часу стиралася документальна основа думи, герой її набував широкого узагальнення. В цьому випадку Самійло Кішка виступає вірним сином волелюбного народу, художнім втіленням його ненависті до іноземних поневолювачів.
Мужність, стійкість, волелюбність, готовність до боротьби, вірність своїй Батьківщині — такі основні риси Самійла Кішки.
Самійло Кішка – людина незламної моральної сили, високого патріотичного обов’язку, йому не властиві вчинки заради особистої вигоди. Це стійкий, розсудливий і кмітливий воїн, якого ніколи не залишає мужність і відвага: ні тоді, коли він здійснює сміливий і ризикований план захоплення галери, ні тоді, коли козацька галера зустрічається в морі з турками-яничарами. Дума гіперболізує силу героя, змальовує його як богатиря, який виходить переможцем у боротьбі з ворогами.
Самійло Кішка категорично відмовляється від принад, що їх обіцяє йому Лях Бутурлак, він навіть не може собі уявити, що стане зрадником, відступником.