а) елемент сюжету: заключний, підсумковий складник художнього твору чи його частин;
б) будова твору, особливості розташування частин у творі;
в) початкова, вихідна частина художнього твору, в якій описується місце дії, обстановка, дійові особи.
3. У творі «За сестрою розповідається про період
а) козаччини, б) Великої Вітчизняної війни,
в) боротьби з поляками, г) сучасний письменникові.
4. На думку діда Дем’яна («Гуси-лебеді летять), лебедині крила під час польоту птахів:
а) свистять;
б) дзеленчать;
в) співають.
5. Якому герою відомих вам творів належать слова: «Та чи може бути більше добро, як свобода?!»?
а) Михайлику (М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»);
б) Павлусю (А. Чайковський «За сестрою»);
в) Мирославі (І. Франко «Захар Беркут»).
6. Михайлик («Гуси-лебеді летять») від діда дізнався про ключі:
а) срібні;
б) чарівні;
в) золоті.
Середній рівень (за правильну відповідь-1,5б)
7. Установіть відповідність між іменами членів сім’ї Судаків, героїв повісті А. Чайковського «За сестрою», та тим, ким вони були Павлусеві.
1 Андрій
2 Степан
3 Палажка
4 Петро
А сестра
Б батько
В мати
Г дід
Д брат
1 Г, 2 Б, 3 В, 4 Д
8. Установіть відповідність між характеристикою, портретом та образами героїв, змальованих у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
1 «Чого тільки не вмів..! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева… А хочете вітряка, той вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них».
2 «Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, …брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі».
3 «…Глибокоока… її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять угору. …потрісканими пальцями поправляє хустку, а в її чорних очах закипають темні сльози».
4 «Очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі».
А подружка Люба
Б бабуся
В мати
Г дідусь
Д жінка з далекого краю
1 Г, 2 В, 3 Д, 4 А.
Високий рівень ( 3б.)
Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:
10. «Мій улюблений герой повісті А. Чайковського «За сестрою».
11. «Моє ставлення до Павлуся (козаків)».
12. «Чим мені подобається Михайлик, герой твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
В оповіданні "Дорогою ціною" Михайло Коцюбинський, слідом за Тарасом Шевченком, Нечуєм-Левицьким, опоетизував волелюбний дух трудящих України. Остап Мандрика був вихований на розповідях діда, «який ходив у Січ, а потім різав панів в Умані"» Ті розповіді пробуджували в дитячій голові химеричні мрії, військовий запал. Остап не хотів змиритися з тим, що він, Соломія, дід – не більше, ніж худоба у пана. Він часто згадує, як піддавали тортурам сивого дідуся на стайні, як погрожував освіжати і його самого пан. Остап любив кожну стежку, кожну горбинка рідної землі, але жити в неволі-гірше смерті. Цією відчайдушністю у своєму прагненні до волі він нагадує козака Голитьбу, Миколу Джерю, героїв Шевченка.
І справжнім відкриттям в літературі було створення письменником образу жінки, не тільки поламаної, стражденної, а й сильної, сміливої, здатної до боротьби за свою долю. "Ваша Соломія - це джерело під час спеки ... то завдаток типу жінок, які вміють обороняти себе», – так визначала цей образ відома громадська діячка того часу Н. Кобринська. Щоб бути справжнім товаришем Остапу, вона жертвує своєю красою, чудовими косами. Засмучені очі Соломії не покидають з того часу нашу уяву. Бачимо їх, коли з жахом стежить Соломія за високими вогневими горами палаючих плавнів і в останньому розпачі кличе важко пораненого Остапа; коли на човні разом з Іваном готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити свого коханого; коли чорна безодня Дунайської води заховає тіло…
Дорогою, найвищою ціною заплатила Соломія за бажання бути вільною, гірку ціну дав за волю Остап: все життя написане на спині, а половина душі навіки залишилася в Дунаї. Такий трагічний кінець розповіді ще раз підкреслює волелюбність українського народу, його прагнення за всяку ціну домогтися свободи.
Контрольна робота № 3 «Про далекі минулі часи.
Творчість А.Чайковського, М. Стельмаха»
Початковий рівень (за правильну відповідь-1б)
1. М. Стельмах присвятив свій твір «Гуси-лебеді летять»:
а) своїм батькам; б) сину Ярославу; в) дядьку Себастіяну.
2. Визначте правильне твердження. Композиція — це:
а) елемент сюжету: заключний, підсумковий складник художнього твору чи його частин;
б) будова твору, особливості розташування частин у творі;
в) початкова, вихідна частина художнього твору, в якій описується місце дії, обстановка, дійові особи.
3. У творі «За сестрою розповідається про період
а) козаччини, б) Великої Вітчизняної війни,
в) боротьби з поляками, г) сучасний письменникові.
4. На думку діда Дем’яна («Гуси-лебеді летять), лебедині крила під час польоту птахів:
а) свистять;
б) дзеленчать;
в) співають.
5. Якому герою відомих вам творів належать слова: «Та чи може бути більше добро, як свобода?!»?
а) Михайлику (М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»);
б) Павлусю (А. Чайковський «За сестрою»);
в) Мирославі (І. Франко «Захар Беркут»).
6. Михайлик («Гуси-лебеді летять») від діда дізнався про ключі:
а) срібні;
б) чарівні;
в) золоті.
Середній рівень (за правильну відповідь-1,5б)
7. Установіть відповідність між іменами членів сім’ї Судаків, героїв повісті А. Чайковського «За сестрою», та тим, ким вони були Павлусеві.
1 Андрій
2 Степан
3 Палажка
4 Петро
А сестра
Б батько
В мати
Г дід
Д брат
1 Г, 2 Б, 3 В, 4 Д
8. Установіть відповідність між характеристикою, портретом та образами героїв, змальованих у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
1 «Чого тільки не вмів..! Треба десь зробити січкарню, драча, крупорушку чи керата,— співаючи, зробить, дайте тільки заліза, дерева… А хочете вітряка, той вітряка вибудує під самі хмари; у кузні вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти розкидає по них».
2 «Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, …брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим усієї землі».
3 «…Глибокоока… її погляд шукає землі, а розгонисті брови летять угору. …потрісканими пальцями поправляє хустку, а в її чорних очах закипають темні сльози».
4 «Очі в неї карі, з краплинами роси, рум’янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі».
А подружка Люба
Б бабуся
В мати
Г дідусь
Д жінка з далекого краю
1 Г, 2 В, 3 Д, 4 А.
Високий рівень ( 3б.)
Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:
10. «Мій улюблений герой повісті А. Чайковського «За сестрою».
11. «Моє ставлення до Павлуся (козаків)».
12. «Чим мені подобається Михайлик, герой твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять».
Объяснение:
В оповіданні "Дорогою ціною" Михайло Коцюбинський, слідом за Тарасом Шевченком, Нечуєм-Левицьким, опоетизував волелюбний дух трудящих України. Остап Мандрика був вихований на розповідях діда, «який ходив у Січ, а потім різав панів в Умані"» Ті розповіді пробуджували в дитячій голові химеричні мрії, військовий запал. Остап не хотів змиритися з тим, що він, Соломія, дід – не більше, ніж худоба у пана. Він часто згадує, як піддавали тортурам сивого дідуся на стайні, як погрожував освіжати і його самого пан. Остап любив кожну стежку, кожну горбинка рідної землі, але жити в неволі-гірше смерті. Цією відчайдушністю у своєму прагненні до волі він нагадує козака Голитьбу, Миколу Джерю, героїв Шевченка.
І справжнім відкриттям в літературі було створення письменником образу жінки, не тільки поламаної, стражденної, а й сильної, сміливої, здатної до боротьби за свою долю. "Ваша Соломія - це джерело під час спеки ... то завдаток типу жінок, які вміють обороняти себе», – так визначала цей образ відома громадська діячка того часу Н. Кобринська. Щоб бути справжнім товаришем Остапу, вона жертвує своєю красою, чудовими косами. Засмучені очі Соломії не покидають з того часу нашу уяву. Бачимо їх, коли з жахом стежить Соломія за високими вогневими горами палаючих плавнів і в останньому розпачі кличе важко пораненого Остапа; коли на човні разом з Іваном готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити свого коханого; коли чорна безодня Дунайської води заховає тіло…
Дорогою, найвищою ціною заплатила Соломія за бажання бути вільною, гірку ціну дав за волю Остап: все життя написане на спині, а половина душі навіки залишилася в Дунаї. Такий трагічний кінець розповіді ще раз підкреслює волелюбність українського народу, його прагнення за всяку ціну домогтися свободи.