План по твору пісня над пінями від другою до четвертої частиниу другій частині 6 пунктів.у третій частині 15 пунктів.у четвертій частині 5 пунктів. надо.
Має повагу козаків, сотник – найвища посада, на яку обирали самі козаки
«Попереду виїхав сотник Андрій Недоля».
Ризикований
Козаки усі розскочились від татарина й кинулись до зброї... виїхав сотник Андрій Недоля на буланому турецькому коні»
Вимогливий до побратимів
«А де вартові, де сторожа? … Видно, що й посліпли й поглухли»
Про нього добре відгукуються інші
«Сотника Недолю я добре знаю й скажу, що славний козак...»
Прислухається до порад
«Недоля, узявши Тріску й діда Панаса під руку, пішов з ними на могилу порадитись»
Захищає рідну землю від ворогів
«Такий наказ виголосив Недоля перед козаками і звелів сідлати коні».
«В похід! — командував Недоля: — Просто на татарський кіш!».
Відважний, сміливий
«Татари поженуть за ними, а тут уже стоятиме Недоля й привітає їх гарненько… Він їхав передом на своїм буланім»
«Тепер Недоля залишив частину козаків при таборі, а з іншими вибраними пігнав слідом за татарами»
Добрий, чутливий
«Він відразу зрозумів, у чому справа... Ти, Петре, лишишся при мені між посильними козаками, хлопець теж...».
Горює за вбитими побратимами, підтримує звичаї
«Недоля велів вишукати ранених та збирати побитих, щоб їх відтак похоронити за козацьким звичаєм… Татар ніхто не хоронив, їх трупи залишили вовкам і гайворонам на жир».
Справедливий
«Добре! Скажи, Тихоне, панові полковникові, що окуп прийде козакові Семенові Непорадному...»
Милосердний, навіть дарує життя татарину
«Семене, та пусти його до чортової мами. Не маєш кращого діла, як його пильнувати. На базарі його не продаси, бо ми людьми не торгуємо».
«Хлопці, — гукав Недоля: — Нагодувати голодних!»
Дбає про підлеглих
«Недоля казав напоїти коні й відпочити. Тепер уже татарва не втече».
«Недоля загадав спочивати тут довше. Козаки розтаборилися, зарізали кілька волів і почали пекти м'ясо»
Уміє розрадити, підтримати
«Коли Степан з Петром рано прокинулись, Павлуся не було. їх аж заморозило…Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...»
Головним предметом художнього осмислення в романі "Чорна рада" П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.
Письменник намагається вирішити в романі проблему народу і героя, з'ясувати роль державного діяча в історії. Він щоразу згадує давнє, а то й прадавнє минуле України, її славетних лицарів — Петра Сагайдачного, Самійла Кішку, Остряницю, Наливайка, Нечая, Морозенка, які стали немеркнучою славою України.
Якими ж є у романі "Чорна рада" ті, що претендують на роль народного ватажка? Рвуться до влади, мріють про гетьманську булаву троє: Павло Тетеря, Іван Брюховецький та Яким Сомко.
Павло Тетеря — прибічник польської шляхти, його політика не викликає симпатій. Надто довго та тяжко "ляхи та недоляшки душили Україну".
Відповідь:
Має повагу козаків, сотник – найвища посада, на яку обирали самі козаки
«Попереду виїхав сотник Андрій Недоля».
Ризикований
Козаки усі розскочились від татарина й кинулись до зброї... виїхав сотник Андрій Недоля на буланому турецькому коні»
Вимогливий до побратимів
«А де вартові, де сторожа? … Видно, що й посліпли й поглухли»
Про нього добре відгукуються інші
«Сотника Недолю я добре знаю й скажу, що славний козак...»
Прислухається до порад
«Недоля, узявши Тріску й діда Панаса під руку, пішов з ними на могилу порадитись»
Захищає рідну землю від ворогів
«Такий наказ виголосив Недоля перед козаками і звелів сідлати коні».
«В похід! — командував Недоля: — Просто на татарський кіш!».
Відважний, сміливий
«Татари поженуть за ними, а тут уже стоятиме Недоля й привітає їх гарненько… Він їхав передом на своїм буланім»
«Тепер Недоля залишив частину козаків при таборі, а з іншими вибраними пігнав слідом за татарами»
Добрий, чутливий
«Він відразу зрозумів, у чому справа... Ти, Петре, лишишся при мені між посильними козаками, хлопець теж...».
Горює за вбитими побратимами, підтримує звичаї
«Недоля велів вишукати ранених та збирати побитих, щоб їх відтак похоронити за козацьким звичаєм… Татар ніхто не хоронив, їх трупи залишили вовкам і гайворонам на жир».
Справедливий
«Добре! Скажи, Тихоне, панові полковникові, що окуп прийде козакові Семенові Непорадному...»
Милосердний, навіть дарує життя татарину
«Семене, та пусти його до чортової мами. Не маєш кращого діла, як його пильнувати. На базарі його не продаси, бо ми людьми не торгуємо».
«Хлопці, — гукав Недоля: — Нагодувати голодних!»
Дбає про підлеглих
«Недоля казав напоїти коні й відпочити. Тепер уже татарва не втече».
«Недоля загадав спочивати тут довше. Козаки розтаборилися, зарізали кілька волів і почали пекти м'ясо»
Уміє розрадити, підтримати
«Коли Степан з Петром рано прокинулись, Павлуся не було. їх аж заморозило…Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...»
Пояснення:
Головним предметом художнього осмислення в романі "Чорна рада" П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.
Письменник намагається вирішити в романі проблему народу і героя, з'ясувати роль державного діяча в історії. Він щоразу згадує давнє, а то й прадавнє минуле України, її славетних лицарів — Петра Сагайдачного, Самійла Кішку, Остряницю, Наливайка, Нечая, Морозенка, які стали немеркнучою славою України.
Якими ж є у романі "Чорна рада" ті, що претендують на роль народного ватажка? Рвуться до влади, мріють про гетьманську булаву троє: Павло Тетеря, Іван Брюховецький та Яким Сомко.
Павло Тетеря — прибічник польської шляхти, його політика не викликає симпатій. Надто довго та тяжко "ляхи та недоляшки душили Україну".