Щедрий«дурень виймає»Вміння слухати«от він увійшов у ліс, підійшов до дерева, цюкнув сокирою, упав ниць та й заснув», «сідайте зі мною, я вас підвезу»Ввічливий, привітний«Здорові, діду!», «дурень подякував дідові — і розпрощалися»Завзятий«Добре, зроблю! Тільки скажи цареві: як не віддасть ще й тепер, то я на нього війною піду і силою царівну візьму»Терпеливий«всі лають, сміються з нього»Надіється на удачу«Загубити не загублю, а може, там моє щастя закотилося»Щирий, співчутливий«Е, дідусю, нема тут нічого, самий черствий хліб, що ви й не вкусите»Рішучий«Піду і я туди, куди брати пішли!»
Тема: зображення приходу осінньої пори.
Ідея: вираження душевної тривоги ліричного героя через зображення осінньої природи.
Провідний мотив: відтворення осені як явища природи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш з пейзажної лірики.
Художні засоби.
Епітети: пелюстки печальні, синій тишині, садах пустинних, їде гордовито,
осінь жовтокоса, далечінь холодну, синьоока осінь, золоті копита, чорного коня.
Постійний епітет: баскім коні, берізка біла.
Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».
Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».
Інверсія: обриває вітер, пелюстки печальні, садах пустинних, їде осінь, берізка біла
Асонанс (повторення голосних звуків): «Золоті копита чорного коня»
Кількість строф – три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Точні рими: тишині – коні, навмання – коня, кругом – вікном.
Римування: перехресне (АБАБ)
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка біла мерзне під вікном.
Щедрий«дурень виймає»Вміння слухати«от він увійшов у ліс, підійшов до дерева, цюкнув сокирою, упав ниць та й заснув», «сідайте зі мною, я вас підвезу»Ввічливий, привітний«Здорові, діду!», «дурень подякував дідові — і розпрощалися»Завзятий«Добре, зроблю! Тільки скажи цареві: як не віддасть ще й тепер, то я на нього війною піду і силою царівну візьму»Терпеливий«всі лають, сміються з нього»Надіється на удачу«Загубити не загублю, а може, там моє щастя закотилося»Щирий, співчутливий«Е, дідусю, нема тут нічого, самий черствий хліб, що ви й не вкусите»Рішучий«Піду і я туди, куди брати пішли!»