По роману «Андрієвський узвіз»
- Записати характеристику героїв.
- Назвіть причини душевної невлаштованості й страждання головного
персонажа.
- Що незвичайного ви побачили в творі?
- У чому філософічність роману?
- Чому може навчити сучасна проза?
- За жанром – це роман-подорож. Чому? Аргументуйте думку.
- Розкажіть про ваші враження від роману.
Риторичні запитання:"Чи то так мені чого було?".
Риторичні оклики:"Ягня,здається,веселилось!","І сонце гріло, не пекло!"," Не мої ягнята!"," Нема в мене хати!","Тяжкі сьози!","Моє...лани,гаї,сади!",
"Бридня!","Не дав мені Бог нічого!","Людей і Бога непрокляв!"
Персоніфікація:"Та невго сонце гріло, Недовго молилось...".
Епітети: "стало любо","небо голубеє","приязно молилось".
Анафора:"Чи то те сонечко сіяло, Чи то так мені чого було?"," Нема в мене хати! Не дав мені Бог нічого!","Неначе сонце засіяло, Неначе все на світі стало".
Пестливі слова:"Маленькому".
Цей образ характеризує моральну красу, духовну силу. Героїня не знаходиться поряд з Ігорем у поході, але вона також допомагає Ігорю та його дружині. Хто зна, чи не її молитви та звернення до природи до горю повернутися з полону? Дізнавшись про поразку, поранення і полон чоловіка, вірна жінка болісно це переживає.
Вона виступає заступницею, берегинею воїнів Київської Русі. Це справжня княгиня, яка заслуговує на повагу не тільки сучасників Ігоря, а й нащадків.