наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке ставлення Андрія до усього, життя сьогоденними турботами
людська гідність Остапа, неможливість нікому поступитися своєю честю і готовність Андрія піти на компроміс заради власного спокою
мужність, витримка Остапа, бажання підтримати товаришів під час суворого випробування, вміння й на чужині, серед ворогів, почувати себе часткою українського козацтва та страх перед покаранням і самотність зрадника Андрія.
розсудливість Остапа, повага до нього досвідчених козаків та відчайдушний юнацький запал Андрія
Мотиви «Київ – традиція»: утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва.
Віршовий розмір «Київ – традиція»: ямб.
Художні особливості:
персоніфікація: персоніфікується образ Києва;іронія: «і в наші дні зберіг ти чар-отруту»; «в тобі розбили табір аспанфути — кують, і мелють, і дивують світ»;епітети: «войовничі готи», «Тичина, голосний і юний», «давній міт», «сонячні комуни»;метафори: «животворив душею», «Плуга» вів», «лядський Болеслав щербив меча об Золоті ворота»;фразеологізми: «теревені плів», «байки складав».
Сонет «Київ – традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. Це оспівування золотоверхого вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. У сонеті поет із притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного Києва від найдавніших часів до сьогодення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії».
наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке ставлення Андрія до усього, життя сьогоденними турботами
людська гідність Остапа, неможливість нікому поступитися своєю честю і готовність Андрія піти на компроміс заради власного спокою
мужність, витримка Остапа, бажання підтримати товаришів під час суворого випробування, вміння й на чужині, серед ворогів, почувати себе часткою українського козацтва та страх перед покаранням і самотність зрадника Андрія.
розсудливість Остапа, повага до нього досвідчених козаків та відчайдушний юнацький запал Андрія
Жанр «Київ – традиція»: сонет.
Мотиви «Київ – традиція»: утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва.
Віршовий розмір «Київ – традиція»: ямб.
Художні особливості:
персоніфікація: персоніфікується образ Києва;іронія: «і в наші дні зберіг ти чар-отруту»; «в тобі розбили табір аспанфути — кують, і мелють, і дивують світ»;епітети: «войовничі готи», «Тичина, голосний і юний», «давній міт», «сонячні комуни»;метафори: «животворив душею», «Плуга» вів», «лядський Болеслав щербив меча об Золоті ворота»;фразеологізми: «теревені плів», «байки складав».
Сонет «Київ – традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. Це оспівування золотоверхого вічного міста Києва — як свідчення високої культури народу. У сонеті поет із притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного Києва від найдавніших часів до сьогодення. Вірш «Київ — традиція» входить до збірки «Сонети і елегії».