Початковий рівень (0, за завдання)
1. Визначте, кому адресоване послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим…».
А Українським кріпакам;
Б ліберальному панству;
В царському уряду;
Г літераторам різних напрямків.
2. Головна думка поеми Т. Шевченка «Кавказ»:
А засудження загарбницької політики царського уряду;
Б захоплення історією, міфологією народів Кавказу;
В уславлення мужності горців, краси кавказької природи;
Г засудження агресії горців.
3. Свій твір «Гайдамаки» письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його викупі з кріпацтва( розділ «Передмова») :
А) В. Григоровичу; Б) К. Брюллову;
В) В. Жуковському; Г) І. Сошенку.
4. Ліричний герой поеми «Гайдамаки»буде «Білолицему» ( розділ «Передмова») :
А) розповідати цікаві пригоди з власного життя;
Б) сповідувати власні гріхи;
В) писати твори про героїчне минуле;
Г) співати думу.
5. Укажіть, як здобули гроші для викупу Т. Г. Шевченка з кріпацтва.
A) організували благодійну виставку картин;
Б) продали збірки творів Є. Гребінки;
B) взяли в борг;
Г) розіграли в лотерею картину К. Брюллова.
6. Назвіть, скільки поезій ввійшло до першої збірки поезій Т. Г. Шевченка.
A) 7;Б) 8;B) 9;Г) 10.
Середній рівень ( за завдання)
7. Допишіть речення. Елегія — це…
8. Упишіть прізвище художника, з яким Т. Г. Шевченко познайомився у Літньому саду в Петербурзі.
Достатній рівень ( за завдання)
1. Назвіть основні теми ранньої творчості Т. Шевченка.
2. Розкрийте образ «землячків» у поемі Т. Шевченка «Сон» та посланні «І мертвим, і живим…».
Високий рівень ( )
Виконайте одне із завдань.
А Напишіть тези до теми: «Жіноча доля у творах Шевченка та різні типи й втілення».
Б Підтвердіть або с думку: «Життя Т. Шевченка — подвиг», навівши відповідні аргументи.
Можна із впевненістю сказати, що таємниця цієї жінки не розгадана й досі. Її особа — це поєднання настільки полярних рис, що розводило дослідників на різні боки: одні ставали палкими прихильниками, інші — засуджували.
Ця жінка — віддана мати, але здатна на пролиття крові дитини іншої жінки. Вона — патріотка свого краю і та, хто приймає віру іншого народу, який нищив людей її землі. Цей перелік можна продовжувати.
Не викликає сумніву одне: це дуже цікава постать. Мабуть, через те до образу Роксолани зверталися різні митці. Його змальовували в своїх картинах художники. Про неї писали опери та пісні, знімали і знімають кінофільми. Образ Роксолани відтворено в архітектурі, скульптурі та прикладному мистецтві.
Чому ж саме її ось вже понад чотириста років пам’ятають і шанують? Чому саме їй присвячують наукові дослідження, її портрети й сьогодні прикрашають музеї (у Національному музеї у Львові є портрет Роксолани роботи італійського майстра)?
У світі цю видатну жінку знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. У Стамбулі ще височіє мечеть, збудована Роксоланою на місці Аврет-базару, де колись продавали в рабство людей, поряд з нею — притулок для знедолених. Усипальницю Роксолани розміщено недалеко від гробниці Сулеймана Великого.
Якою ж змальовує цю жінку Осип Назарук?
Ім’я Роксолана походить від двох слів: «Рекс», що означає король, «алани» — предки українців.
Повість «Роксоляна» розпочинається розповіддю про підготовку до весілля Насті Лісовської і Степана, сина львівського купця. Але на містечко напали турки і багатьох українців взяли в полон. Серед них була й Настуся... Дівчину потім тричі перепродавали на невільничих базарах, аж поки вона потрапила до гарему Сулеймана. Туг вона виконувала різну роботу: прибирала, сиділа як сторожа в передпокоях. Саме тоді, як говорить автор, «надійшов пам’ятний день і таємнича година її долі». Стоячи біля дверей султанської одаліски, вона, яка не мала права піднімати очі на султана, один-єдиний раз боязко глянула на нього. Цей погляд вирішив її подальшу долю.
Дівчина-християнка вразила Сулеймана спочатку своєю зовнішністю, а пізніше — розумом. Її побожний учитель Адбуллаг навчив її добре розумітися на Корані, тому дівчина знала, що згідно з Кораном чоловік не може силою взяти дівчину, бо то великий гріх. Мабуть через те говорила з Сулейманом сміливо, переконливо, так, як з ним не говорив ніхто, окрім рідної матері.
Султана, розумного та освіченого чоловіка, зацікавило не тільки те, Що казала невільниця, «але й свобідна форма, і вже перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед Богом». Ще будучи полоненою, Роксоляна у розмові з Сулейманом сміливо каже: «Я будувала б, будувала багато... наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), ...велику дарешттіру (лікарню), ...кара- вансерай для подорожніх і чужинців». Ці слова довели, що ця дівчина мала не лише великий розум, але й дуже добре серце, вона не забуває людей з країни, з котрої потрапила до Туреччини. Саме це відзначив для себе султан. З часом Ель Хуррем отримала волю, прийняла іслам, стала дружиною Сулеймана Великого, народила трьох дітей: «Вона блистіла умом і веселістю, безоглядністюімилосердям».
Я хочу розповісти про другорядного героя Кактуса з твору «ТТБ» Л.Вороніної.
Це прізвисько одного хлопця, його справжнє ім’я Сашко Смик. Колись він був як усі. Мав сили рівні з іншими, був одного зросту з усіма, особливо нічим не вирізнявся серед інших дітей. Але після останнього літа він виріс на дві голови, накачав м'язи. Особливо вирізняла його серед інших зачіска, схожа на кактус. Відчувши силу, він став занадто самовпевненим, зробився бешкетником. Ображав свого сусіда Клима,обзивав його різними образливими словами.
Кактус не подобався багатьом. Автор характеризує цього героя з деякою непривітністю, зовсім не симпатизує йому. Називає цього героя орангутангом. Він дуже добре змальовує зовнішність та риси Кактуса, але без якогось захоплення ним. На мою думку, автор навіть підкреслює, що погана поведінка людей ще більше псує їх зовнішність.
Сашко у творі пережив багато пригод, дечому навчився. Мене тішить те, що він більше не буде зрадником і не показуватиме свої «колючки».