Зав’язка: Шептало незадоволенні! рішенням Степана відправити його з хлопцем за зеленим харчем для свиней.
розвиток дії: коні на водопої; роздуми та спогади Шептала;
Кульмінація: Шептало на волі, насолодження єю.
Розв’язка: повернення коня додому.
2.Літературний рід — епос.
Жанр — оповідання.
Тема — розповідь про буденне життя коня Шептала, який одного разу вирвався на волю. Образ білого коня алегоричний — це індивідуум, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу.
Проблематика — людина в суспільстві, її знеособлення; життєвий вибір; свобода і неволя; особистість і натовп; збереження індивідуальності; дійсність і мрія.
Кайдашева сiм’я» образ Карпа Карпо – старший син О.Кайдаша та М.Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний. Карпо – енергійний, суворий, впертий. Про горб «… цілий куток їздить через гору, а я буду її розкопувать. Як хтось почне, то й я копирсну заступом скільки там разів». «Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались.» На селі його обрали десятським. «Кайдашева сiм’я» образ Лавріна Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів. Лаврін — лагідний, м’який, жартівливий, дотепний, веселий. У нього приваблива зовнішність: «Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне, веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво». Він у всьому бачить хороше, добре, шанує людей, захоплюється красою природи, має ліричну душу і грає на сопілці. Але, нажаль, зрештою і Лаврін стає егоїстом. «Кайдашева сiм’я» образ Мотрі Образ Мотрі — один з найдовершеніших образів повісті. Мотря — дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але добра і не вихвалялася на селі. Узявши шлюб, поринула у тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу. Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А лютість її не мала меж. Виколола свекрусі око та не переймалась, а раділа цьому. «Кайдашева сiм’я» образ Мелашки Мелашка – щира і тиха. Мелашка – щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива, з бідної сім’ї. Вона тяжко переживала безладдя в родині. Та поступово і Мелашка втягується в сварки й бійки. Загалом, Кайдаші і їх дружини — індивідуалісти, які живуть своїми егоїстичними інтересами. Вони втратили почуття гідності та поваги. Баба Палажка – «ідеолог», «з’їла двадцять пасок у Києві», знає замовляння: «Пом’яни, господи, раба божого Омелька та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савгирю і ще й тую, що телятиною обшита… Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах…». Баба Параска «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі»; мова «Благословіть бабі Палажці скоро вмерти». Повість «Кайдашева сім’я» закінчується примиренням двох родин.
1. Експозиція: знайомство читача з конем.
Зав’язка: Шептало незадоволенні! рішенням Степана відправити його з хлопцем за зеленим харчем для свиней.
розвиток дії: коні на водопої; роздуми та спогади Шептала;
Кульмінація: Шептало на волі, насолодження єю.
Розв’язка: повернення коня додому.
2.Літературний рід — епос.
Жанр — оповідання.
Тема — розповідь про буденне життя коня Шептала, який одного разу вирвався на волю. Образ білого коня алегоричний — це індивідуум, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу.
Персонажі — кінь Шептало, конюх Степан, хлопчик-підпасок.
Проблематика — людина в суспільстві, її знеособлення; життєвий вибір; свобода і неволя; особистість і натовп; збереження індивідуальності; дійсність і мрія.
3.