Дуже цікаве запитання, кого можна вважати справжнім другом? впродовж всьго життя ми контактуємо з величезною кількістю різних людей. кожен з них залишає свій слід в нашій долі. це може бути красивий спогад, від якого стає тепло на душі, або стійке враження від років проведених разом. хтось з цих людей здається ідеальним, рік за роком ми сумуємо за такими друзями, хоч і спілкувалися лише раз або двічі. інші люди викликають сумні спогади. таких ми називаємо товаришами по нещастю. зазвичай це людина, яка завжди уважно вислухає, і поділиться власними проблемами. але як відрізнити товариша, знайомого від справжніого друга? моя відповідь - ніяк. на мою думку, дружби не існує взагалі. це слово надто часто використовується. від частого використання слова знебарвлюються і втрачають сенс. існує безмежна довіра, терпіння, повага, тощо. адже коли ми сваримося з батьками, у нас не виникає думка про те, що треба шукати інших. і в дружбі має бути так само. друг це не просто людина з якою тобі приємно спілкуватися, це людина, чиї дивацтва ти готовий терпіти, і яка готова терпіти тебе. прикладом справжньої чоловічої дружби для мене стали стосунки Яви і Павлуші. їх спілкування не затьмарене заздрістю, пихою або зверхністю. вони гармонійно доповнюють одне одного. врівноважений і спокійний Павлуша і веселий непосидючий Ява. їх дитинство сповнене різноманітних пригод і вигадок. одне заради одного вони готові на все. коли Ява вирішує втекти з дому Павлуша як справжній друг до йому здійснити цей задум, разом вони блукають у кукурудзі, разом висліджують, як їм здавалося, шпигунів, разом чіпляють шкільний дзвоник на собаку, і разом несуть за це покарання. життя їхнє не затьмарене інтеренетом, і від того чудове. вони знахоять цікаві прогоди в усьму, що трапляється на шляху. вони можуть уявляти себе тореодорами, акторами, героями улюблених книг, шпигунами, слідчими, сваритись, навіть битись, підтримувати одне одного в скаладних життєвих ситуаціях і переживати разом найкраші моменти життя. саме таким я уявляю справжнього друга. людина, яка завжди поруч, в будь-якій ситуації. навіть після сварки. друг може не завжди вітатися, не телефонувати досить довгий час і не висилати вітальні листівки на свята. достатньо того, що в скрутну годину він буде поруч.
Я не впевнена у вірності відповіді, але якщо проаналізувати види художніх образів і текст повісті:
За своїм характером образи можуть бути трагічними, комічними (я не можу згадати у повісті ні одного комічного образу)
За місцем у творі образи можуть бути головними, другорядними, епізодичними (це все у повісті є).
За ставленням автора образи можуть бути позитивними і негативними (це все у повісті є).
За творення (типом асоціювання) образи ділять на зорові, слухові, дотикові, смакові, запахові. (на мій погляд це все також у повісті є).
за об"єктом змалювання образи діляться також на
образи-персонажі (є), образи-пейзажі (опис природи є) , образи-речі (наприклад, липа - є) , образи-емоції (емоцій в повісті вистачає) образи-поняття (ганьба, честь… - теж достатньо), образи-події (розгортання конфліктів у творі - є) , образ-інтер'єр (опис будинку Тугара - є) , образ-символ ( мені здається, що символом є Сторож) образ-алегорія ( не впевнена ??)
але як відрізнити товариша, знайомого від справжніого друга?
моя відповідь - ніяк. на мою думку, дружби не існує взагалі. це слово надто часто використовується. від частого використання слова знебарвлюються і втрачають сенс.
існує безмежна довіра, терпіння, повага, тощо. адже коли ми сваримося з батьками, у нас не виникає думка про те, що треба шукати інших. і в дружбі має бути так само. друг це не просто людина з якою тобі приємно спілкуватися, це людина, чиї дивацтва ти готовий терпіти, і яка готова терпіти тебе.
прикладом справжньої чоловічої дружби для мене стали стосунки Яви і Павлуші. їх спілкування не затьмарене заздрістю, пихою або зверхністю. вони гармонійно доповнюють одне одного. врівноважений і спокійний Павлуша і веселий непосидючий Ява. їх дитинство сповнене різноманітних пригод і вигадок. одне заради одного вони готові на все. коли Ява вирішує втекти з дому Павлуша як справжній друг до йому здійснити цей задум, разом вони блукають у кукурудзі, разом висліджують, як їм здавалося, шпигунів, разом чіпляють шкільний дзвоник на собаку, і разом несуть за це покарання. життя їхнє не затьмарене інтеренетом, і від того чудове. вони знахоять цікаві прогоди в усьму, що трапляється на шляху. вони можуть уявляти себе тореодорами, акторами, героями улюблених книг, шпигунами, слідчими, сваритись, навіть битись, підтримувати одне одного в скаладних життєвих ситуаціях і переживати разом найкраші моменти життя.
саме таким я уявляю справжнього друга. людина, яка завжди поруч, в будь-якій ситуації. навіть після сварки. друг може не завжди вітатися, не телефонувати досить довгий час і не висилати вітальні листівки на свята. достатньо того, що в скрутну годину він буде поруч.
Відповідь:
Я не впевнена у вірності відповіді, але якщо проаналізувати види художніх образів і текст повісті:
За своїм характером образи можуть бути трагічними, комічними (я не можу згадати у повісті ні одного комічного образу)
За місцем у творі образи можуть бути головними, другорядними, епізодичними (це все у повісті є).
За ставленням автора образи можуть бути позитивними і негативними (це все у повісті є).
За творення (типом асоціювання) образи ділять на зорові, слухові, дотикові, смакові, запахові. (на мій погляд це все також у повісті є).
за об"єктом змалювання образи діляться також на
образи-персонажі (є), образи-пейзажі (опис природи є) , образи-речі (наприклад, липа - є) , образи-емоції (емоцій в повісті вистачає) образи-поняття (ганьба, честь… - теж достатньо), образи-події (розгортання конфліктів у творі - є) , образ-інтер'єр (опис будинку Тугара - є) , образ-символ ( мені здається, що символом є Сторож) образ-алегорія ( не впевнена ??)
Пояснення: