Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 р Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха.
Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем.
Ярослав Стельмах написав п’єси «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав», «Гра на клавесині», «Провінціалки», «Синій автомобіль», «Драма в учительській».
Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі.
Уміння дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім*ях дітей навчають змалечку, тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже важливо і, дійсно, не дуже складно, якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо навчилися не лише самі говорити, а й уважно вислуховувати співбесідника. Взагалі, уважне ставлення до людей є запорукою того, щоб стати своїм у будь-якому товаристві. Співжиття у суспільстві вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не повинна бути штучною, награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від душі. І треба зажди пам*ятати просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як проста ввічливість.
Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем.
Ярослав Стельмах написав п’єси «Привіт, Синичко!», «Запитай колись у трав», «Гра на клавесині», «Провінціалки», «Синій автомобіль», «Драма в учительській».
Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі.
Уміння дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім*ях дітей навчають змалечку, тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже важливо і, дійсно, не дуже складно, якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо навчилися не лише самі говорити, а й уважно вислуховувати співбесідника. Взагалі, уважне ставлення до людей є запорукою того, щоб стати своїм у будь-якому товаристві. Співжиття у суспільстві вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не повинна бути штучною, награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від душі. І треба зажди пам*ятати просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як проста ввічливість.