• «не сиділося вдома, хотілося світ побачити»; • батько: «не вмієш робити ніякої справи»; • «подався світ за очі»; • «багатий»; • «…молодий і недосвідчений»; • «…і найкращий, і наймудріший, і співає краще за всіх, і танцює»; • «…вдень пиячить, а уночі в кості грає на гроші»; • «…дурний я, дурний»; • «…грошей у мене немає»; • «…все що міг, віддав, і нарешті вже не зосталося нічого»; • «От коли йому рідна домівка згадалася!»; • «…пішов… без шапки, босий, шукати якогось заробітку»; • «Не вміє шити, куховарити, теслярувати»; • «І залишився… у пана свинопасом»; • «…під’їдав він крадькома коло свиней висівки з ночов»; • «А що, як повернутися до батька, покаятися?»; • «Звідти він як вітер мчав — на коні! А назад ледве повз: немає сил, зголоднів»; • Син батьку: «Пробачити мене ти не зможеш… та візьми до себе хоча б за наймита»; • Батько сину: «Так, ти винен, але ж ти повернувся, покаявся»; • «Такий він став блідий і виснажливий».
"Усе мине, немов торішній сніг..." Тема: осмислення швидкоплинності часу і невічності людських проблем. Ідея: уславлення вічності України; засудження безглуздих поколінь; заклик до патріотизму і до добродушності. Худ. засоби: епітети (торішній сніг, вічна синя далина), метафори ("...все відболить, як ягоди калині...", "...час приспить...), персоніфікація ( "...лиш Україна грішникам болить, бо притомилась праведників ждати..."), анафора ("...Все інше відцвіте і відшумить. Все інше..."), незакінчені речення ("Все інше час приспить - і не згадати...").
• «не сиділося вдома, хотілося світ побачити»; • батько: «не вмієш робити ніякої справи»; • «подався світ за очі»; • «багатий»; • «…молодий і недосвідчений»; • «…і найкращий, і наймудріший, і співає краще за всіх, і танцює»; • «…вдень пиячить, а уночі в кості грає на гроші»; • «…дурний я, дурний»; • «…грошей у мене немає»; • «…все що міг, віддав, і нарешті вже не зосталося нічого»; • «От коли йому рідна домівка згадалася!»; • «…пішов… без шапки, босий, шукати якогось заробітку»; • «Не вміє шити, куховарити, теслярувати»; • «І залишився… у пана свинопасом»; • «…під’їдав він крадькома коло свиней висівки з ночов»; • «А що, як повернутися до батька, покаятися?»; • «Звідти він як вітер мчав — на коні! А назад ледве повз: немає сил, зголоднів»; • Син батьку: «Пробачити мене ти не зможеш… та візьми до себе хоча б за наймита»; • Батько сину: «Так, ти винен, але ж ти повернувся, покаявся»; • «Такий він став блідий і виснажливий».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pritcha-pro-bludnogo-sina-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Тема: осмислення швидкоплинності часу і невічності людських проблем.
Ідея: уславлення вічності України; засудження безглуздих поколінь; заклик до патріотизму і до добродушності.
Худ. засоби: епітети (торішній сніг, вічна синя далина), метафори ("...все відболить, як ягоди калині...", "...час приспить...), персоніфікація ( "...лиш Україна грішникам болить, бо притомилась праведників ждати..."), анафора ("...Все інше відцвіте і відшумить. Все інше..."), незакінчені речення ("Все інше час приспить - і не згадати...").