Потрібен повний розбір вірша "пророк" шевченка приблизно по такому плану: і. генерика: 1. літературний рід; 2. вид; 3. жанр; а), б), в) … - різновиди. іі. метрика: а) система віршування; б) метр; в) розмір. г) вид строфи. ііі. фоніка: а б римування. б) види клавзул та рим з погляду наголошеності; в) види рим з погляду якості співзвуччя; г) інші засоби евфонії/ какофонії (алітерація, асонанс, звуконаслідування) iv. стилістика: а) лексика проста і «маркована», б) денотація/ конотація (номінативний/ переносний слововжиток); в) тропи; г) фігури. v. формозмістова єдність: а) композиція/ сюжет/ безсюжетність, художня мова як змістовна форма; б) тема, ідея, проблематика, тональність (пафос), колізії як формований зміст; в) формозміст жанру; г) єдність, взаємообумовленість, взаємопроникнення змістових і формальних характеристик. vi. іконіка, ейдологія: а) ключові образи; б) основна тема і мотиви; в) мистецька ідея.

Повість видатного українського письменника і драматурга Г. Квітки-Основ’яненки «Конотопська відьма» стала найбільш яскравим твором, головною темою якого була дотепна сатира на козацький старшинський устрій у часи занепаду козаччини, на побут і життя козацької верхівки XVIII століття, на окремі негативні явища тогочасного суспільства. Г. Квітка-Основ’яненко у своїй п’єсі досить кумедно зобразив пригоди козацького сотника Забрьохи і його помічника писаря Пістряка у їхньому рідному місті Конотопі. Посада сотника була не виборна, а дісталася Забрьосі у спадок від його батька. Сотник мав великий влив на життя людей у Конотопі, але при цьому навіть не знав грамоти. Та й не дуже турбувало Забрьоху життя земляків, а турбувало лише те, як зробити так, щоб його ніхто не відволікав від відпочинку, як гарно поспати, поїсти і випити. Єдине, що Забрьоха бажав окрім цього – це одружитися з конотопською красунею Оленою. До простих людей сотник ставився з презирством, зверхньо, а до виконання своїх службових обов’язків – з легковажністю. Сотник Забрьоха – справжній невіглас, тому, зображуючи цього комічного героя, автор висміює недолугість козацької верхівки того часу і безглуздість передачі посад у спадок. Головний помічник конотопського сотника Забрьохи – писар Пістряк. Він пишається своєю «вченістю» і на кожному кроці повторює, що вчився аж дванадцять років, завдяки чому знає «Павла чтенiє, і, коли небагацько закладок, утне на усю церкву голосно». Та його речі були настільки зарозумілі, що писаря майже ніхто з оточуючих не розумів, а його освіта була тільки поверхневою. Та розуму для того, щоб мітити на місце Забрьохи, у нього вистачило. Щоб цього досягти, Пістряк діяв підступно і давав довірливому сотникові поради, які б, врешті-оешт, привели того до втрати місця. Пістряк пропонує Забрьосі не виступати в похід з козаками, а спочатку розшукати в Конотопі відьом, через яких у місті була велика засуха, а потім втопити їх у річці. Забобонний Забрьоха слухається писаря і потрапляє у пастку. Сотник влаштовує смертельну купелю ні в чому не винним жінкам, за що його скидають с посади. Та не таланить і Пістрякові, бо він не отримує бажане місце, а новий сотник призначає писарем іншого «грамотія». Підступність, хитрість, кар’єризм, неосвіченість та обмеженість, тяга до пияцтва та обжерства – це головні риси писаря Пістряка, які теж були притаманні козацькій верхівці того часу. В образі Пістряка автор утверджує повну неспроможність козацької місцевої влади навести порядок серед підлеглих і навчитися чітко виконувати накази. Влучно підібрані прізвища головних героїв повісті відзначаються виразним національним колоритом, розкривають істинну суть персонажів і роблять їх характеристику більш повною і яскравою. Своїм твором Г. Квітка-Основ’яненко переконливо і дотепно розвінчує козацьких можновладців і водночас засвідчує свою майстерність як гумориста і сатирика.

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ. Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою… яка трудяща, себе і матір на світі держить». Чим це не ідеал для сучасної дівчини? Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня. Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе. Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі. Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи. Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.