ПОТРІБНО!
І рівень
Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 4.
[1] Демосфен, володіючи красномовством, мав нечітку дикцію. [2] Праця над собою
дала йому можливість змінитися ─ викувати себе заново.[3]Він створив власний стиль
промов гнучкий, блискучий. [4] Особливо сильне враження на слухачів мали переходи,
наближені до риторичних зворотів. [5]Демосфена визнали найблискучішим оратором.
1.Відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, є в реченні
А 2 Б 3 В 4 Г 5 (0,5 б.).
2. Відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні
А 1 Б 2 В 3 Г у всіх(0,5 б.).
3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А 1 Б 2 В 3 Г 4(0,5 б.).
4. П’яте речення
А неозначено-особове Б безособове
В узагальнено-особове Г означено-особове (0,5 б.).
Завдання 5─ 12 мають по чотири варіанти відповіді,
серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ
5.Означення відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)
А Омиті росами квіти розтулюють повіки.
Б Налиті соками бруньки круглішали і ледь-ледь лопали.
В З-під порослої виноградною лозою гори дзюрчав струмок.
Г Непереможний я сміливою ходою іду в нові незвідані світи.
6. Поширене означення не відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)
А Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне й зелене кошиків.
Б Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається як диво.
В Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою.
Г Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин.
7.Речення з відокремленою прикладкою є в рядку
А Навкруги чорне страшне море ─ безодня води і гніву.
Б Я не знав, до якого міста виїхали мої рідні.
В А хіба не святий ставав той день, коли ти сам проводив свою першу борозну?
Г Голубіє земля, оповита прозорим серпанком
8. Не потребує редагування речення
А Обговорюючи екологічні проблеми, нас найбільше турбував стан води.
Б Вітер збивав мене з ніг, гойдаючи дерева.
В Вислухавши пацієнта, лікарем дано рекомендації.
Г Згадуючи дитинство, перед моїми очима постає батькова хата.
9. Обставина не відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)
А Про що тут не згадаєш ідучи!
Б Вишні зацвівши у росах заплачуть .
19
В Весняний вітер нетерпляче зітхає оббігаючи узлісся.
Г Повільно йшли прислухаючись до переспіву пташок
10 . Потребує редагування речення
А Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.
Б 3 півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.
В Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.
Г Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.
11. Неправильно розставлено розділові знаки при відокремлених додатках у реченні
А За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.
Б Окрім посуду, трипільці виробляли фігурки матері-землі.
В Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки.
Г Усі за винятком Марії, здивовано дивилися на мене.
12.Речення Усе можна виправдати, окрім освіченого варварства ускладнено
А відокремленою обставиною Б відокремленим означення
В відокремленим додатком Г вставним реченням
ІІ рівень
Завдання 13-16 передбачають установлення відповідності. До кожного рядка,
позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ
13. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом
1 обставина
2 додаток
3 прикладка
4 означення
А Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою на призьбі.
Б Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто
Києве.
В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які
готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам.
Г Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення
уроків.
Д Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з
математики.
14. Установіть відповідність між відокремленим членом речення та прикладом(розділові
знаки пропущено)
1 обставина
2 додаток
3 прикладка
4 означення
А Схилився день на золоті жита упало сонце в дніпрові пороги.
Б Заслужений митець він з радістю передає багатий досвід молоді.
В Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.
Г Заглиблена в спогади вона не почула як розчинились двері і мати
переступила через хатній поріг.
Д Сонце сходило до спокою червоним світлом обдаючи землю.
15.Установіть відповідність між характеристикою речення та прикладом ускладнене
відокремленою прикладкою ускладнене
відокремленим означенням ускладнене
відокремленою обставиною
4 складне речення
А Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік
села.
Б Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.
В Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на
застигле блакитне шумовиння.
Г Бережіть природу рідного краю, дорогі друзі!
Д У житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка
польового маку.
Михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.
Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби.
Мати Михайлика – це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди.
Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів. Бабуся — проста селянська трудівниця
Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна.
Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика.
Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.
Повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре».. . а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго! »
Але у «Простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. За Вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-Маншем, — у англії, яку так любить Простак.
Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.Перебування Простака в Парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. .
Утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. У повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-ів, а в результаті вона визволяє його.
Щоб визволити коханого, Сент-ів була вимушена зрадити його. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб Простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна Сент-ів змушена віддатися вельможі Сен-Пуанжу) . Такий стан справ називається беззаконням.
У Парижі панна де Сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . Яка їдка іронія Вольтера!
«Побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше:
«Леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. . <...> Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. <...> Що за лабіринт неправди! Що за країна! »
Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.
Мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «Простака» , на відміну від інших філософських повістей Вольтера, відносять до просвітницького реалізму.