Мені дуже сподобалася казка Цар Плаксій та Лоскотон Тому що тут засуджується жорстокість та тиранія уславлює народних героїв які мають мужність кинути виклик владі. Загалом цар Плаксій це король країни Сльозолий наказував щоб плакали всі діти Бо йому це подобалося погрожував тому хто всміхається віддавав наказ Гвардії щоб галати хто сміявся не любив Лоскотона додавав докази проти Лоскотона полював за ним мрія встановити віковічне царство сліз.Дядько Лоскотон добрий має тепліший вдачу розважають дітей приносить сміх незважаючи на погоду приходить до голодної малечі не боїться царя Плаксія і його люблять люди.Цей твір навчальна тому що сильний не той хто цар а той хто має багато друзів Лоскотон мабуть не може не подобатись винеси дітям Сміх і радість Василя і розважає їх казка В Симоненка вчить усміх робить життя довше а позитивні емоції завжди перемагають смуток
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.
Объяснение:
Мені дуже сподобалася казка Цар Плаксій та Лоскотон Тому що тут засуджується жорстокість та тиранія уславлює народних героїв які мають мужність кинути виклик владі. Загалом цар Плаксій це король країни Сльозолий наказував щоб плакали всі діти Бо йому це подобалося погрожував тому хто всміхається віддавав наказ Гвардії щоб галати хто сміявся не любив Лоскотона додавав докази проти Лоскотона полював за ним мрія встановити віковічне царство сліз.Дядько Лоскотон добрий має тепліший вдачу розважають дітей приносить сміх незважаючи на погоду приходить до голодної малечі не боїться царя Плаксія і його люблять люди.Цей твір навчальна тому що сильний не той хто цар а той хто має багато друзів Лоскотон мабуть не може не подобатись винеси дітям Сміх і радість Василя і розважає їх казка В Симоненка вчить усміх робить життя довше а позитивні емоції завжди перемагають смуток
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.