Я люблю природу, явідчуваю її пахучі трави, щедрі прояви, гарні та блискучі промені сонця. Мені подобається вдихати такі негаданні, просторні запахи Української землі.Як добре, коли є хвилина часу, для поєднання з природою. Ця хвилина може замінити мені всі часи в комп*юторних іграх. Я можу відчути, як ллється струмок холодної води,як щойно вилуплена пташка перший раз тріпоче крилами.. Що може бути краще, лебедів в небі,качок в річкі? Щасливий(а) я, коли знаю, що все в країні, все в родині , та взагалі добре. Природа-дуже важлива для нас, потрібно до нех прислухатися, щоб не закінчити життя біля комп*ютора.
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Мені подобається вдихати такі негаданні, просторні запахи Української землі.Як добре, коли є хвилина часу, для поєднання з природою.
Ця хвилина може замінити мені всі часи в комп*юторних іграх.
Я можу відчути, як ллється струмок холодної води,як щойно вилуплена пташка перший раз тріпоче крилами..
Що може бути краще, лебедів в небі,качок в річкі?
Щасливий(а) я, коли знаю, що все в країні, все в родині , та взагалі добре.
Природа-дуже важлива для нас, потрібно до нех прислухатися, щоб не закінчити життя біля комп*ютора.
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Объяснение: