1)«Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
З цієї цитати ми дізнаємося про те, що він мужній, відважний та хоробрий хлопець
2)«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…»
Закликає українців не пливти за течією, а боротися за свої права
3) Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном».
Дуже волелюбний та незламний, уособлення ідеального мужнього чоловіка, який виріс на розповідях про бестрашне козацтво
Соломія:
1)«Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…»
Також незламна та сильна жінка, яка понад усе кохає Остапа, готова піти заради нього на будь які жертви
2)«Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди».
Тут цитата говорить сама за себе
3)«Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…»
Соломія вражає своїми рисами характеру. Це товариськість, відданість, відчайдушність, упевненість, жертовність.
Объяснение:
Остап:
1)«Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
З цієї цитати ми дізнаємося про те, що він мужній, відважний та хоробрий хлопець
2)«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…»
Закликає українців не пливти за течією, а боротися за свої права
3) Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном».
Дуже волелюбний та незламний, уособлення ідеального мужнього чоловіка, який виріс на розповідях про бестрашне козацтво
Соломія:
1)«Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…»
Також незламна та сильна жінка, яка понад усе кохає Остапа, готова піти заради нього на будь які жертви
2)«Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди».
Тут цитата говорить сама за себе
3)«Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…»
Соломія вражає своїми рисами характеру. Це товариськість, відданість, відчайдушність, упевненість, жертовність.
Приїхали!
Що не кажіть, а в таборі було здорово!
Ух, як було в таборі!
Ех, як у таборі було!
А ми з Митьком спершу і їхати не хотіли. У нас на літо свої плани були.
Але виявилося, що вони не співпадають із планами батьків, і ми поїхали у табір.
Тільки-но наш автобус у ворота заїхав, назустріч дядечко біжить, у спортивних штанях і майці.
— Куди? — кричить.— Куди ж ви їх привезли?
— Сюди,— водій йому.— У мене тут усе записано. На п’ятдесят четвертому кілометрі повернути праворуч і лісом іще дванадцять кілометрів.
— Я ж дзвонив у місто, щоб сьогодні не привозили! У нас іще не все готове. Що я з ними робитиму?