Полковник ніжинський Василь Золотаренко (Васюта). Цитати: " бо Васюта хоче собі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть..." "Васюта коверзовав, коверзовав, далі таке вигадав, що ледві и сам не пропав. "Присягайте мені,— каже,— на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут!" "Розходивсь наш дідуган: "Скоріш у мене волосся на долоні виросте, ніж переяславський крамар буде гетьманом! За мене бояре на Москві тягнуть, за мене Брюховецький з запорожцями стоятиме. Ось я послав уже посланці до Зінькова".
Яким Сомко Цитата: "Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати і присягу йому виконати, і при йому всім стояти".
Іван Броховецький - Цитата: бо Васюта хоче собі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть..." "Тілько тепер пораховав Петро, чого стоїть Брюховецький; тепер тілько постеріг, яку яму копає він городо-вій старшині! Окаянний пройдисвіт так усіх оманив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж"
Пояснення:
Тобто, головними претендентами на булаву виступали: наказний (тобто -тимчасовий) гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.
Б. Епітет: Видатний незбагненний; невисокий, рудовусий та часто надміру емоційний; старшого сина, складні стосунки, відомими українцями; душевний стан; моторошну трагедію; надривний та важкий пошук; болісні помилки; дружніх відданих рук; недолугими наклепами.
Метафори: руки української громадськості; провал в університеті; спалював свій творчий геній та своє життя, оминути душевний стан, допустив помилки, пошук любові, лабірінти Франкової душі, йшов попереду часу,
Порівняння: боровся, як Давид із Голіафом
Гіперболи: Каменяр спалював свій творчий геній та своє життя. Мертві залишаються молодими; (плями на Сонці видно ліпше, ніж Сонце).
Перифрази: не мав лоску знаменитості; генії завжди є трохи кострубатими ; до від української громадськості було негусто… дві жінки - Література й Україна, Майстер , Каменяр. Мертві залишаються молодими
Відповідь:
Полковник ніжинський Василь Золотаренко (Васюта). Цитати: " бо Васюта хоче собі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть..." "Васюта коверзовав, коверзовав, далі таке вигадав, що ледві и сам не пропав. "Присягайте мені,— каже,— на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут!" "Розходивсь наш дідуган: "Скоріш у мене волосся на долоні виросте, ніж переяславський крамар буде гетьманом! За мене бояре на Москві тягнуть, за мене Брюховецький з запорожцями стоятиме. Ось я послав уже посланці до Зінькова".
Яким Сомко Цитата: "Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати і присягу йому виконати, і при йому всім стояти".
Іван Броховецький - Цитата: бо Васюта хоче собі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть..." "Тілько тепер пораховав Петро, чого стоїть Брюховецький; тепер тілько постеріг, яку яму копає він городо-вій старшині! Окаянний пройдисвіт так усіх оманив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж"
Пояснення:
Тобто, головними претендентами на булаву виступали: наказний (тобто -тимчасовий) гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.
А. Публіцистичний
Б. Епітет: Видатний незбагненний; невисокий, рудовусий та часто надміру емоційний; старшого сина, складні стосунки, відомими українцями; душевний стан; моторошну трагедію; надривний та важкий пошук; болісні помилки; дружніх відданих рук; недолугими наклепами.
Метафори: руки української громадськості; провал в університеті; спалював свій творчий геній та своє життя, оминути душевний стан, допустив помилки, пошук любові, лабірінти Франкової душі, йшов попереду часу,
Порівняння: боровся, як Давид із Голіафом
Гіперболи: Каменяр спалював свій творчий геній та своє життя. Мертві залишаються молодими; (плями на Сонці видно ліпше, ніж Сонце).
Перифрази: не мав лоску знаменитості; генії завжди є трохи кострубатими ; до від української громадськості було негусто… дві жінки - Література й Україна, Майстер , Каменяр. Мертві залишаються молодими
В. Каменяр