Розділ 1 Лебеді летять. Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця. Зустріч з дядьком Себастіяном. Лист від батька Михайлика. Прогулянка хлопчика з Петром до лісу. Розділ 2 Любов Михайлика до книги Їжа для орачів Книжечка Дивимось диво Бабське чаклування. Розділ 3 Якимівська загорожа Чорнява дівчина біля вориння Розмова з дівчиною Прощання з любою Делікатність дідуся Мій сон Розділ 4 Намотування вітряків «Космографія» — незрозуміла книга Босонога ярославна Продаж корови заради навчання Розділ 5 Розповідь про гриби «Тарас Бульба» — книга від попа Знахід маремухи і сироїжок Пісня про гай Молоденькі червоноголовці Розділ 6 Гостювання Михайлика у дядька Себастіяна. Повернення Порфирія з банди. Скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна Вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна. Читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка Розділ 7 Повернення Михайлика з дідом додому вночі Зустріч подорожуючих з червоноармійцями. Хвороба і смерть дідуся. Сум бабусі за дідусем Похорони бабусі. Розділ 8 Сум Михайлика за померлими старими. Зустріч хлопчика з Любою Приїзд батька Михайлика. Михайлика приймають до школи у другий клас. Батько купує сину чоботи. Розділ 9 Оголошення про першу театральну виставу на селі. Намагання Михайлика потрапити до театру; До дядьки Себастіяна. Перегляд театральної вистави в селі. Від’їзд Мар’яни з козаком Звернення Мар’яни до Михайлика про важливість навчання. Михайлик з Любою йдуть до школи.
Мир большой, в нём много таинственого, не изведанного. Мир прекрасен! Он завораживает своей красочностью и таинственостью. Любому человеку хотелось бы путешествовать. Любому хотелось бы увидеть краски нашей чудесной планеты. Но к сожелению не все могут себе это позволить. Кому то не хватает денег для путешествия, кому то времени. Таких людей мне жаль, но больше всего я сочувствую именно тем, у кого нет физический возможностей. Человечество уже давно сошлось на мнении что множество людей, не излечимо больны. Кто-то не может ходить, такие люди никогда не смогут взобраться на гору, и смотреть с высока на прекрасные долины, на мир который простирается под ними. Я им очень сочувствую. Кто-то не может говорить и слышать. Таких людей мне жаль, ведь они никогда не услышат прекрасные голоса знакомых, шум городских улец. Они никогда не запоют, и голос их не будет проходить сквозь сердце слушателя и врезаться ему в память. Таким людям я очень сопереживаю, ведь я просто не могу представить мир без звуков. Но хуже всего это не разлечать цветов или совсем не видеть. Такие люди никогда не увидят красоты матушки природы. Поэтому, люди, оторвитесь от работы, возьмите отпуск, соберите чемодан поедте путешествовать по просторам Земли. Сначала путешествие может быть не далёким, пусть это будет Каваказ или соседний город. Но ведь главное это увидеть вселенские просторы, плодородные поля или бурные реки. Везде можно найти что-то красивое. Главное открыть широко глаза и ничего не пропустить!
