Шевченко – видатний письменник України. Ця геніальна людина стала символом української нації. Для кожного Шевченко уособлює щось своє. Для мене Великий Кобзар – приклад патріотизму. Твори Тараса Григоровича пробуджують у моєму серці любов до Батьківщини-неньки. «Свою Україну любіть!» - заповів своїм нащадкам великий письменник. І крізь століття ми чуємо його слова.
Під час прочитання творів Шевченка я усвідомлюю, що українці – стародавня та незалежна нація. Шевченко намагається нагадати кожному з нас, як важливо не забувати про те, що українці – вільний і могутній народ. А ми – його нащадки, які повинні виконувати його заповіт. Великий Кобзар для мене – співець мудрості, символ патріотизму. Тож давайте шанувати видатного письменника та виконувати його передсмертну волю: «Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте».
Объяснение:
Шевченко – видатний письменник України. Ця геніальна людина стала символом української нації. Для кожного Шевченко уособлює щось своє. Для мене Великий Кобзар – приклад патріотизму. Твори Тараса Григоровича пробуджують у моєму серці любов до Батьківщини-неньки. «Свою Україну любіть!» - заповів своїм нащадкам великий письменник. І крізь століття ми чуємо його слова.
Під час прочитання творів Шевченка я усвідомлюю, що українці – стародавня та незалежна нація. Шевченко намагається нагадати кожному з нас, як важливо не забувати про те, що українці – вільний і могутній народ. А ми – його нащадки, які повинні виконувати його заповіт. Великий Кобзар для мене – співець мудрості, символ патріотизму. Тож давайте шанувати видатного письменника та виконувати його передсмертну волю: «Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте».
Багато води до моря уплине, заким то станеться.
✔ Багато води утекло з того часу.
✔ Бережи час, — час за гроші не купиш.
✔ Був, та не стало, мов язиком злизало.
✔ Буває, було, буде.
✔ Була м’ята, та пом’ята.
✔ Було — не було, само минулося.
✔ Було, та з водою сплило.
✔ Було, та загуло.
✔ Було, та мохом поросло.
✔ Було, та полетіло.
✔ Відстанеш годиною — не здоженеш родиною
✔ Вода пливе — роки йдуть.
✔ Все добре у свій час.
✔ Все минеться, одна правда зостанеться.
✔ Все на світі — до пори до часу.
✔ Все перетреться, перемелеться та й так минеться.
✔ Всякому овочеві свій час.
✔ Година платить, година тратить.
✔ Є — минеться, нема — обійдеться.
✔ Згаяного часу і конем не доженеш.
✔ І давно ріки догори не пливли та й калачі на вербах не росли.
✔ І за доброї години чекай лихої днини.
✔ Казали минеться, а воно тільки настає.
✔ Коваль клепле, доки тепле.
✔ Коли то було? — Ще як дід до баби в свати ходив.
✔ Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
✔ Краще нині горобець, як узавтра голубець.
✔ Краще пізно, ніж ніколи.
✔ Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.
✔ Куй залізо, доки гаряче.
✔ Минеться й не змигнеться.
✔ Минулого конем не здогониш.
✔ Минулося — забулося.
✔ На все свій час.
✔ На годину спізнився, за рік не доженеш.
✔ Настане час — не стане й нас.
✔ Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться.
✔ Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
✔ Не за нас то настало, не за нас перестане.
✔ Не судилося як хотілося.
✔ Не так сталося, як гадалося.
✔ Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий
✔ Ненагріте залізо не зігнеш.
✔ Ні рано, ні пізно, саме в добрий час.
✔ Одне сьогодні краще двох завтра.
✔ Прийде врем’ячко — достигне яблучко і само відпаде.
✔ Прийшов пізно, так завізно, прийшов рано, так не дано.
✔ Сьогодні густо, а завтра пусто.
✔ Сьогодні пан, а завтра пропав.
✔ Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота ні.
✔ То буде, як на камені пісок зійде.
✔ То тоді ще було, як баба дівкою була.
✔ Тоді то буде, як дві неділі разом зійдуться.
✔ Тоді то буде, як мій татуньо з тамтого світу верне.
✔ Тоді то буде, як на моїй долоні волосся виросте.
✔ Тоді то буде, як рак свисне.
✔ Тоді то буде, як своє вухо побачиш.
✔ Тоді то буде, як ся догори вода оберне.
✔ Усе добре впору.
✔ Хто пізно ходить, пізно й приходить.
✔ Хто пізно ходить, сам собі шкодить.
✔ Це було за царя Панька, як була земля тонка.
✔ Час — найліпший лікар.
✔ Час — не віл: його не налигаєш.
✔ Час — не кінь: не підженеш, та й не зупиниш.