микола васильович гоголь народився в україні. усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів.
в один з періодів свого життя гоголь надзвичайно захопився історією. особливу його увагу всесвітня історія та минуле рідної україни. з-під пера письменника вийшла повість “тарас бульба”, яка описує одну з найбільш яскравих сторінок української історії – епоху козацтва. у творі м. гоголь першочерговим завданням для себе визначив не історично точний опис подій та деталей, а зображення сили національного характеру, козацької звитяги, духу самої епохи, яку він відтворює яскраво і колоритно.
в образі головного героя тараса бульби автор втілив найкращі риси запорізького козака.
тарас – один з числа корінних полковників, людина досвідчена, загартована у битвах. його поважають товариші по зброї за любов до батьківщини, мужність, вірність товариству, відданість справі захисту рідної землі від ворогів.
маючи двох синів, бульба пишається ними, хоче бачити їх справжніми козаками,
показати їх – свою гордість – товаришам.
тому герой і знаходить справу, в якій би сини проявили себе з найкращого боку. у поході старший син остап, завдяки мужності, кмітливості, вмінню володіти зброєю, стає курінним атаманом. гордістю переповнене серце старого тараса. та, на жаль, молодший син андрій зрадив рідну землю, зрадив товаришів. горе зігнуло батька. він як справжній патріот і запорожець обирає любов до вітчизни, а не любов до сина. андрій гине від рук батька.
мужньо витримав тарас, хоча серце розривалося, і сцену тортур, яким піддал вороги старшого сина. та помстився добре старий козак ляхам, випалюючи їхні села та міста.
у кінці твору смерть чекає і на самого тараса. та він думає не про себе, а про те, як краще відступити його товаришам. саме таких людей, як тарас бульба – мужніх, сміливих, вірних, відданих – поважали на січі, про них складали пісні кобзарі. такими людьми пишався наш народ, ними славилась україна!
воєнний час завжди вважається найскладнішим часом в житті кожного народу. на жаль, наш український народ стикався з такими проблемами досить часто. саме такий час зображено в повісті григіра тютюнника “климко”. дана повість дійсно здатна зворушити і змусити замислитися. саме це і сталося в моєму випадку. ця повість авторства григіра тютюнника справила на мене дуже сильне враження багатьма своїми особливостями.
насамперед, і, напевно, на це розраховував і автор, найсильніше враження справила на мене доля головного героя, хлопчика на ім’я климко. цей хлопчик далеко не заслуговував того, що сталося в його житті. звичайно, під час війни всім людям по-справжньому важко, дорослі теж не є винятком. однак доля дітей набагато складніша, і їх проблеми викликають набагато більше жалю. дітям під час війни доводиться
дуже складно. вони стикаються з майже непереборними проблемами. і шанси вижити для дитини без чужої практично нульові. такий приклад я побачив у вигляді головного героя повісті, у хлопчикові климко. він був дуже доброю дитиною, намагався не тільки вижити самостійно, але і чимось іншим людям. проте врешті-решт йому все-таки вижити не вдалося. і це мене дуже зворушило.
микола васильович гоголь народився в україні. усе, що оточувало хлопчика в дитинстві, було овіяне романтикою: краса українських пейзажів, чарівність народних легенд та героїка історичних переказів.
в один з періодів свого життя гоголь надзвичайно захопився історією. особливу його увагу всесвітня історія та минуле рідної україни. з-під пера письменника вийшла повість “тарас бульба”, яка описує одну з найбільш яскравих сторінок української історії – епоху козацтва. у творі м. гоголь першочерговим завданням для себе визначив не історично точний опис подій та деталей, а зображення сили національного характеру, козацької звитяги, духу самої епохи, яку він відтворює яскраво і колоритно.
в образі головного героя тараса бульби автор втілив найкращі риси запорізького козака.
тарас – один з числа корінних полковників, людина досвідчена, загартована у битвах. його поважають товариші по зброї за любов до батьківщини, мужність, вірність товариству, відданість справі захисту рідної землі від ворогів.
маючи двох синів, бульба пишається ними, хоче бачити їх справжніми козаками,
показати їх – свою гордість – товаришам.
тому герой і знаходить справу, в якій би сини проявили себе з найкращого боку. у поході старший син остап, завдяки мужності, кмітливості, вмінню володіти зброєю, стає курінним атаманом. гордістю переповнене серце старого тараса. та, на жаль, молодший син андрій зрадив рідну землю, зрадив товаришів. горе зігнуло батька. він як справжній патріот і запорожець обирає любов до вітчизни, а не любов до сина. андрій гине від рук батька.
мужньо витримав тарас, хоча серце розривалося, і сцену тортур, яким піддал вороги старшого сина. та помстився добре старий козак ляхам, випалюючи їхні села та міста.
у кінці твору смерть чекає і на самого тараса. та він думає не про себе, а про те, як краще відступити його товаришам. саме таких людей, як тарас бульба – мужніх, сміливих, вірних, відданих – поважали на січі, про них складали пісні кобзарі. такими людьми пишався наш народ, ними славилась україна!
воєнний час завжди вважається найскладнішим часом в житті кожного народу. на жаль, наш український народ стикався з такими проблемами досить часто. саме такий час зображено в повісті григіра тютюнника “климко”. дана повість дійсно здатна зворушити і змусити замислитися. саме це і сталося в моєму випадку. ця повість авторства григіра тютюнника справила на мене дуже сильне враження багатьма своїми особливостями.
насамперед, і, напевно, на це розраховував і автор, найсильніше враження справила на мене доля головного героя, хлопчика на ім’я климко. цей хлопчик далеко не заслуговував того, що сталося в його житті. звичайно, під час війни всім людям по-справжньому важко, дорослі теж не є винятком. однак доля дітей набагато складніша, і їх проблеми викликають набагато більше жалю. дітям під час війни доводиться
дуже складно. вони стикаються з майже непереборними проблемами. і шанси вижити для дитини без чужої практично нульові. такий приклад я побачив у вигляді головного героя повісті, у хлопчикові климко. він був дуже доброю дитиною, намагався не тільки вижити самостійно, але і чимось іншим людям. проте врешті-решт йому все-таки вижити не вдалося. і це мене дуже зворушило.