Поясни, чому софійка стверджує, що двоїста душа - питома риса міщенків! відповідь аргументуй уривками з твору "русалонька з 7-в, або прокляття роду кулаківських"
ТАРАС ШЕВЧЕНКО Женская судьба в произведениях Тараса Шевченко
Рядом с величественными фигурами героических борцов, народных мстителей, наряду с историческими деятелями освободительного движения в творчестве Т.Г. Шевченко проходит прекрасен своей моральной силой и чистотой образ трудящейся женщины-матери, сестры, девушки, любимого. "Такого пламенного культа материнства, - писал М.Г. Рыльский, - такого апофеоза женской любви и женской муки не найти ни у одного из поэтов мира. Несчастный в личной жизни, Шевченко высочайшую и чистейшую красоту мира видел в женщине, в матери". А сам, как мы знаем, рос без матери: "там мать добрую мою еще молодую в могилу нужда и труд положила..." А позже Тарас Шевченко стал свободным, но жениться так и не успел, так что своих детей и жены у него не было. Мечтал он поселиться в Украине, жениться Ликерією Полусмаковою, но обстоятельства сложились по-другому.
українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани.
Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім'єю фільм «Роксолана». У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює образ літературний, і тоді я почала уважно перечитувати роман П. Загребельного «Роксолана».
Читаючи однойменний роман П. Загребельного, я все більше і більше закохувалася в образ цієї жінки, яка боролась за свою особистість. Я вже знала, що прообразом цієї героїні була Настя Лісовська — донька священика із Рогатина. Я була сповнена гордості за наших українок, які мали добру душу, вольовий характер, були мужніми і наділеними багатим розумом.
Я уявляю, як нелегко було стати їй султаншею, адже до неї найвища влада ніколи не належала жінці. Здобувши владу, Роксолана не забуває про рідний край, намагаючись, чим може, допомагати. Хіба можна не полюбити цей образ? Образ жінки красивої, волелюбної, яка долає любов'ю і розумом усі бар'єри на своєму шляху. Ця жінка захоплює мене всім: і образом жінки — вірної дружини султана, і образом матері — як матір своїх синів, і образом господині, яка дає лад в домі, і образом жінки-друга, яка підтримує свого чоловіка, намагаючись дати корисну пораду, підтримати його душевні сили. Мені подобаються в нашій літературі образи розумних, красивих, благородних постатей, а Роксолана була саме такою. Нею пишався чоловік, її поважали і поважають не одне покоління турків, нею захоплюємося і пишаємося ми, українці, її далекі нащадки.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Женская судьба в произведениях Тараса Шевченко
Рядом с величественными фигурами героических борцов, народных мстителей, наряду с историческими деятелями освободительного движения в творчестве Т.Г. Шевченко проходит прекрасен своей моральной силой и чистотой образ трудящейся женщины-матери, сестры, девушки, любимого. "Такого пламенного культа материнства, - писал М.Г. Рыльский, - такого апофеоза женской любви и женской муки не найти ни у одного из поэтов мира. Несчастный в личной жизни, Шевченко высочайшую и чистейшую красоту мира видел в женщине, в матери". А сам, как мы знаем, рос без матери: "там мать добрую мою еще молодую в могилу нужда и труд положила..." А позже Тарас Шевченко стал свободным, но жениться так и не успел, так что своих детей и жены у него не было. Мечтал он поселиться в Украине, жениться Ликерією Полусмаковою, но обстоятельства сложились по-другому.
Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім'єю фільм «Роксолана». У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює образ літературний, і тоді я почала уважно перечитувати роман П. Загребельного «Роксолана».
Читаючи однойменний роман П. Загребельного, я все більше і більше закохувалася в образ цієї жінки, яка боролась за свою особистість. Я вже знала, що прообразом цієї героїні була Настя Лісовська — донька священика із Рогатина. Я була сповнена гордості за наших українок, які мали добру душу, вольовий характер, були мужніми і наділеними багатим розумом.
Я уявляю, як нелегко було стати їй султаншею, адже до неї найвища влада ніколи не належала жінці. Здобувши владу, Роксолана не забуває про рідний край, намагаючись, чим може, допомагати. Хіба можна не полюбити цей образ? Образ жінки красивої, волелюбної, яка долає любов'ю і розумом усі бар'єри на своєму шляху. Ця жінка захоплює мене всім: і образом жінки — вірної дружини султана, і образом матері — як матір своїх синів, і образом господині, яка дає лад в домі, і образом жінки-друга, яка підтримує свого чоловіка, намагаючись дати корисну пораду, підтримати його душевні сили. Мені подобаються в нашій літературі образи розумних, красивих, благородних постатей, а Роксолана була саме такою. Нею пишався чоловік, її поважали і поважають не одне покоління турків, нею захоплюємося і пишаємося ми, українці, її далекі нащадки.