Привіт, Антон! Минуло пів року, як ти переїхав в інше місто. З того часу як ти поїхав багато в класі змінилося. З першого вересня до нас в клас перейшли три нових учня. Дві дівчинки і один хлопчик. Одна дівчинка займається балетом, інша ходить в музичну школу. Але головне надбання нашого класу – це Сергій, він дуже добре грає в футбол. Так що тепер наша команда стала сильнішою. Наступного разу, коли приїдеш, обов’язково зіграємо разом.
А ще недавно наша класна хворіла, навіть в лікарні лежала. Ми всім класом її відвідували. Через 2 тижні, її вилікували і дозволили вийти на роботу.
На початку вересня в школі була “Зарядка із зіркою”. Її вела олімпійська чемпіонка. А ще баскетбольний майданчик на вулиці підремонтували, пофарбували щити і кільця.
Характеристика Максима з повісті «Захар Беркут» з цитатами наведена в цій статті. Іван Франко «Захар Беркут» образ Максима Максим — наймолодший син Захара Беркута, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку — Мирославу. Максим Беркут зовнішність: «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице» «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»; Риси характеру Максима Беркута Вольові якості: наполегливість; цілеспрямованість; мужність; велика сила волі; незламність, твердість; готовність до самопожертви; свідомість обов’язку. «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..» «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…» Розум та кмітливість: володіння зброєю; військове вміння; риси начальника. «…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість» Почуттєві риси: справедливість; любов до вітчизни, коханої; гордість; волелюбність; вірність; розсудливість; витривалість; самовладання. «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» Для Максима над усе воля, це видно з виразу його очей. «Життя в неволі нічого не варте»,— каже він Тугарові Вовку. Максим тяжко переживає через те, що з ним трапилося. Закований у тяжкі ланцюги, які «тиснуть його, мов залізні, холодні гадюки», «висасують» усю силу з його тіла, всі думки з його мізку, він тамує в собі великий біль гаючи, як горить його рідна Тухля. «Він рад би був разом згинути, полетіти в повітрі золотою іскрою», а коли й покрівля рідної хати повалилася, Максим «безсильний, мов підкошений, упав на землю й зомлів». Так відчувати може лише людина, яка палко любить рідну землю і життя. Максим з радістю сприймає повідомлення Тугара Вовка про те, що тухольці оточили монголів, і з гідністю патріота відповідає зрадникові, що «тухольці будуть битися до останнього», але не пустять ворога в гори. «Захар Беркут» характеристика Максима Максим — простий, як сама земля, як величезні гори, як стрімкі річки, як кришталеве повітря. Здається, все він черпає з самої душі природи і збирає у своєму серці. Він безстрашний і сміливий. Його природний розум, кмітливість. «Все у нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок», — пише Іван Франко. Навіть бояри поступово починають поважати Максима, адже він дає розумні поради, а головне, врятовує дочку боярина Мирославу, коли вона потрапила у лігво ведмедів. Це свідчить про його рішучість і одночасно скромністю, бо Максим не хизується своїм подвигом. Максимові властиве почуття власної гідності. Щиро покохавши Мирославу, він просить Тугара Вовка згоди на одруження, але, почувши у відповідь зневажливі слова, «випростувався перед боярином, мов молодий пишний дубчак, і сказав лагідним, але певним голосом: «Нічого злого я не сказав тобі… Невже ж між твоїм, боярським, а моїм мужицьким родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити?..» Вирісши в громаді, де всі були рівноправними, Максим не міг передбачити, який гнів викличе його прохання в пихатого та зарозумілого боярина. Максим Беркут має безмежну любов до свого народу, до рідної землі, патріотизм: «Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий цар обзирає своє царство!» Людина, яка так безмежно любить свою землю, ніколи не зможе її зрадити. Навіть у полоні, у кайданах. Мужність, відвага Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу, славний молодець… Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!». Макси Беркут, як і батько, громадські інтереси ставить вище особистих.
Привіт, Антон! Минуло пів року, як ти переїхав в інше місто. З того часу як ти поїхав багато в класі змінилося. З першого вересня до нас в клас перейшли три нових учня. Дві дівчинки і один хлопчик. Одна дівчинка займається балетом, інша ходить в музичну школу. Але головне надбання нашого класу – це Сергій, він дуже добре грає в футбол. Так що тепер наша команда стала сильнішою. Наступного разу, коли приїдеш, обов’язково зіграємо разом.
А ще недавно наша класна хворіла, навіть в лікарні лежала. Ми всім класом її відвідували. Через 2 тижні, її вилікували і дозволили вийти на роботу.
На початку вересня в школі була “Зарядка із зіркою”. Її вела олімпійська чемпіонка. А ще баскетбольний майданчик на вулиці підремонтували, пофарбували щити і кільця.
Приїжджай скоріше, ми з хлопцями скучили.
Объяснение: