В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Правила лицарського турніру

Показать ответ
Ответ:
ясмина115
ясмина115
08.08.2022 12:34
Образ Юрка.·                    «Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»·                    «Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»·                    «Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...»·                    «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»·                    «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував»·                    «Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»·                    «Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».·                    «А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...» Образ Тосі.·                    «Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...»·                    «А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».·                    «Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».·                    «Випусти... бо вони повмирають без води».·                    «У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».·                    «Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».·                    «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».·                    «Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли до Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що… спускала на воду й благала душею й очима».·                    «Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».·                    «І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась».
0,0(0 оценок)
Ответ:
polinaa6
polinaa6
07.05.2020 09:55

У вірші "Думи мої, думи" Шевченко розмірковує над філософським питанням про роль поета і поезії у суспільному житті. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє жалюгідне становище, пригніченість України.

За жанром вірш "Думи мої, думи" — зразок громадянської лірики..

Член Головного управління цензури О. Г. Тройницький зазначав, що у вірші "Думи мої, думи мої..." "слишком горько высказывается скорбь автора об уничтожении казачьей вольности, над могилой которой, по словам его, "Орел чорний сторожем літає", и грусть его на чужбине, т. е. на севере России, по родине его, Украине".

Свої вірші Т. Шевченко називав "думками", "думами". Сумуючи в Петербурзі за рідним краем, вболіваючи за його долю, страждаючи від того, що українці, и серед них і його рідні, перебувають у панській неволі, зазнають принижень та знущання, Шевченко підтримує своїх земляків словом, хоче їм нагадати про славні традиції козацької вольниці. Він захищає жебраків, покриток, усіх тих, кого ними не милувала, і сподівається, що "найдеться дівоче серце, карі очі, що заплачуть на сі думи", і тоді він буде щасливий. Своє палке слово поет посилає на захист скривджених, на славу своєї неньки України: "В Україну ідіть, діти, В нашу Україну". Своїми дітьми і квітами поет називає власні думки, які устали на папері сумними рядами". Поет страждає ще й від того, що його сльози "чуже поле полиливають", що помре він на чужині. Але надія на те, що його "діти" (вірші) дійдуть мі України і там знайдуть щиру правду, втішає поета.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота