Усіх нас з самого дитинства вчать любити свою батьківщину. Але ми любимо її не тільки тому, що нас вчать, а й тому, що ми тут народилися, ми тут живемо, тут навчаємося і працюємо. Справжня донька своєї Батьківщини ніколи її не кине у важку хвилину і ніколи не зрадить.
Моя Батьківщина- Україна. Я люблю свою країну, незважаючи на те, що інколи жити в ній не так вже й легко. Але я впевнена, що настане такий час, коли наше життя значно покращиться і наша рідна земля розквітне, наче вишневий садочок навесні.
Моя рідна Україна красива і багата країна. Чого тільки коштують мальовничі Карпати! Адже там є просто надзвичайні по своїй привабливості місця.
Якщо ж згадати наших видатних співвітчизників, то на думку відразу приходить ім'я видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка, який своїми творами прославив українську землю на весь світ. Великий Кобзар помер більш, ніж півтора століття тому, та його творчість навіки залишилася з українцями.
Закінчуючи свій твір, я хочу пообіцяти, що я ніколи не залишу свою країну, бо вона для мене, наче рідна мати і найдорожчий куточок на нашій планеті. Я впевнена, що ми не повинні шукати кращого життя в інших країнах, а зобов'язані зробити його щасливим у своїй державі: " Ще не вмерли України і слава і воля, Ще нам браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса га сонці, Запануєм і ми, браття!"
”Радіо! — сплескує мати руками. — Просім пана — не треба, не треба його в господі! Ви будьте, а його не треба. Від нього нам усе зле. Воно забрало нашого Францішека.” , "баян" у творі це радіо
Їй нагадувало її сина : "Її син Францішек завжди сидів над своїм радіо до глухої ночі. Слухав і Прагу, й Москву. Необережний, хвалився всім на роботі, що він чув. А прийшли собаки-тисовці, побили радіо та умкнули й Францішека. В минулий четвірок розстріляли його на кар’єрах. Штандартенфюрер каже: партизан. Для них що словак, то й партизан. Скажіть, на ласку, який з її мужа партизан? Лісник собі, та й годі! А також взяли з дому та погнали германам рити шанці. Просім пана, не треба нової біди"
"Чудовий край-Україна"
Усіх нас з самого дитинства вчать любити свою батьківщину. Але ми любимо її не тільки тому, що нас вчать, а й тому, що ми тут народилися, ми тут живемо, тут навчаємося і працюємо. Справжня донька своєї Батьківщини ніколи її не кине у важку хвилину і ніколи не зрадить.
Моя Батьківщина- Україна. Я люблю свою країну, незважаючи на те, що інколи жити в ній не так вже й легко. Але я впевнена, що настане такий час, коли наше життя значно покращиться і наша рідна земля розквітне, наче вишневий садочок навесні.
Моя рідна Україна красива і багата країна. Чого тільки коштують мальовничі Карпати! Адже там є просто надзвичайні по своїй привабливості місця.
Якщо ж згадати наших видатних співвітчизників, то на думку відразу приходить ім'я видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка, який своїми творами прославив українську землю на весь світ. Великий Кобзар помер більш, ніж півтора століття тому, та його творчість навіки залишилася з українцями.
Закінчуючи свій твір, я хочу пообіцяти, що я ніколи не залишу свою країну, бо вона для мене, наче рідна мати і найдорожчий куточок на нашій планеті. Я впевнена, що ми не повинні шукати кращого життя в інших країнах, а зобов'язані зробити його щасливим у своїй державі: " Ще не вмерли України і слава і воля, Ще нам браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса га сонці, Запануєм і ми, браття!"
Объяснение:
Объяснение:
”Радіо! — сплескує мати руками. — Просім пана — не треба, не треба його в господі! Ви будьте, а його не треба. Від нього нам усе зле. Воно забрало нашого Францішека.” , "баян" у творі це радіо
Їй нагадувало її сина : "Її син Францішек завжди сидів над своїм радіо до глухої ночі. Слухав і Прагу, й Москву. Необережний, хвалився всім на роботі, що він чув. А прийшли собаки-тисовці, побили радіо та умкнули й Францішека. В минулий четвірок розстріляли його на кар’єрах. Штандартенфюрер каже: партизан. Для них що словак, то й партизан. Скажіть, на ласку, який з її мужа партизан? Лісник собі, та й годі! А також взяли з дому та погнали германам рити шанці. Просім пана, не треба нової біди"