ТАК ХОЧЕТЬСЯ ПРИДУМАТИ КОХАННЯ… Так хочеться придумати кохання… Бо що ж удієш, як його немає. І розбудить придушене бажання –Воно однаково підміни не пізнає. Для себе серце віднайде страждання… Воно ж бо не уміє тихо жити. Даремно розум пише заклинання –Не визнають його за ворожбита. Та от біда – себе я обдурила, -Те почуття придумане зростає .А розум не встигає різать крила Й у боротьбі з душею відступає.
Так хочеться придумати кохання…
Бо що ж удієш, як його немає.
І розбудить придушене бажання
–Воно однаково підміни не пізнає.
Для себе серце віднайде страждання…
Воно ж бо не уміє тихо жити.
Даремно розум пише заклинання
–Не визнають його за ворожбита.
Та от біда – себе я обдурила,
-Те почуття придумане зростає
.А розум не встигає різать крила
Й у боротьбі з душею відступає.