Добро і зло, це дві складових однієї медалі. Як сірчане і біле, хороше і погане, день і ніч і так далі. У нашому світі все дуально, і якщо не буде добра, то не буде і зла. Це слова аноніми і у багатьох подібних слів є своя пара.
Є приказка-не роби добра, то не буде і зла. Ласкаво може бути в нашому понятті добром, а для іншої людини наше добро може бути злом.
Тому що у кожної людини є своя точка зору на різні життєві аспекти.
Ось приклад- тато робить уроки за свого сина, з його боку це добро. А насправді це зло-так як дитина не зрозумів матеріал і у нього буде прогалину в школі по цим знанням.
Із великою любов'ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті "Захар Беркут". Мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і йде до тухольців. Дівчина, побачивши, що всі намагання врятувати честь батька марні, що шляху повернути батька до примирення і єдності з народом нема, виступає проти нього. Вона звертається до Захара Беркута з проханням прийняти її за дочку, бо "Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи зрадив свій край і пристав у службу монголів".
Мирослава полюбила простого селянського хлопця. В особі Максима Мирослава бачить усіх тухольців.
Мирослава — один із перших образів дівчини-патріотки в українській літературі.
Добро і зло, це дві складових однієї медалі. Як сірчане і біле, хороше і погане, день і ніч і так далі. У нашому світі все дуально, і якщо не буде добра, то не буде і зла. Це слова аноніми і у багатьох подібних слів є своя пара.
Є приказка-не роби добра, то не буде і зла. Ласкаво може бути в нашому понятті добром, а для іншої людини наше добро може бути злом.
Тому що у кожної людини є своя точка зору на різні життєві аспекти.
Ось приклад- тато робить уроки за свого сина, з його боку це добро. А насправді це зло-так як дитина не зрозумів матеріал і у нього буде прогалину в школі по цим знанням.
Із великою любов'ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті "Захар Беркут". Мирослава — молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне — бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і йде до тухольців. Дівчина, побачивши, що всі намагання врятувати честь батька марні, що шляху повернути батька до примирення і єдності з народом нема, виступає проти нього. Вона звертається до Захара Беркута з проханням прийняти її за дочку, бо "Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи зрадив свій край і пристав у службу монголів".
Мирослава полюбила простого селянського хлопця. В особі Максима Мирослава бачить усіх тухольців.
Мирослава — один із перших образів дівчини-патріотки в українській літературі.
Объяснение:
правильно или не?