Про кого йдеться у наведеному уривку (за твором О. Кобилянської «Valse
melancolique»)?
Ти- ще неушкоджений новітнім духом тип
первісної жінки, що нагадує нам Аду Каїна
або інших женщин з біблії, повних покори й
любові. Але ж не вихованням виплеканої
покори і любові, лише покори і любові з
першої руки, з природи .Ти й без науки була
б та сама, що тепер. Жертвувала б себе з
напору вродженої доброти, без намислу і
без претензій до подяки Ти-тип тих
тисячок звичайних, невтомно працюючих
мурашок, що гинуть без нагороди, а
родяться на те, щоб любов'ю своєю
удержувати лад на світі...»
-Що це,Олесю?,- запитала Матильда Петрівна.
-Горщечок..,- ледь чутно відповів він.
На цей раз вчительці сподобався малюнок и вона виправила оцінку.
Коли Олесь йшов додому,деякі діти посміювалися з нього,але він не звертав на них ніякої уваги.
Пройшли роки,маленкий "дивак" виріс.Закінчив школу на четвірки,але далі вчитися не пішов,адже він вважав,що якщо він залишиться у селі,то освіта йому буде нідочого.Так і сталося.У нього з"явилася чудова родина:донечка Маруся та жінка Олена.
Я не писатель,но вот таким вот образом могу.Надеюсь,прокатит:)Ну а дальше можно какое-то предложение в конец добавить.
Я вважаю, що досить нелегко. І справа не лише в засудженні тебе соціумом, а в власному внутрішньому світі, який не такий, як у більшості людей. А добре це чи ні? Це вже вирішувати кожному особисто.
Як на мене, то альтернативний світогляд - це подарунок людині, можливість бути не таким як всі. Проте, досить нелегко утверджувати свої погляди, якщо вони розбиваються об хвилі "народної маси". Саме тому, дивакам завжди було і буде житися не так вже і легко. Але важливо розуміти, шо не такий як всі - це не вада, а, напевно, дар.