Про що свідчить епізод поеми А.Малишка «Прометей», у якому
хлопчик, який був присутній під час страти розвідника, підбирає з пожежі
вуглинки й ховає їх на грудях? У чому полягає авторська думка фіналу
поеми? Порівняйте цей епізод із давньогрецьким міфом про Прометея.
1. Перекажіть цей уривок, використовуючи відокремлені члени
речення. Письмово. До 5 речень.
2.Складіть опис зовнішності радянського бійця, в тексті вживайте
дієприслівникові звороти(10-12 речень)

Мені б дуже хотілось мати летючий корабель, який можна керувати силою думки. І мати на ньому команду вірних друзів,які б своїми здібностями змогли допомагати. Ми б відвідали усі дитячі будинки в Україні, і ті,хто вміє шити,в'язати і майструвати, пошили б гарний одяг, ляльки і м'які іграшки, зв'язали теплі шарфи,шапки. зробили б гарні качелі і новенькі дерев'яні меблі. Ті друзі, які знають казки і цікаві історії, розповідали б їх тим діткам,щоб в них було цікавіше життя.Я б хотів(хотіла) там знайти ще багато-багато друзів і ми б разом допомагали дітям усього світу.

Що найцінніше тут і зараз? Гроші, слава, кількість друзів, престижна робота, власна квартира, імідж, зовнішність, стать, національність ...?Немає. Тут і зараз важливо те, що я дихаю, що відчуваю кінчиками пальців дотик до кнопок клавіатури, що бачу як біжать букви по монітору, чую тиху музику і рух ліфта в парадному, я відчуваю напругу в спині і як зігріваються ноги, вкриті теплим пледом, відчуваю кільце на пальці, дотик волосся на-віч ... І все це ознаки життя, яка тече в мені, і яможувідчути кожну її клітинку ... 

Хтось десь живе в повній темряві ... Чорна картинка безвиході ... 

Хтось десь нічого не чує і лише уявляє, якими можуть бути звуки ... Як співають птахи в лісі, як шарудять листя восени, як хрумтить сніг під нашими ногами, як краплі дощу стукають по даху ... 

А хтось десь бачить все і чує, але закриває очі від болю і не бажає чути слів жалю в свою сторону ... Він ніколи не походить по калюжах, не побіжить услід за дитиною, не зможе відчути грунт під ногами ... Він лежить. Вінне може ходити. 

Тут і зараз за моїми венах тече кров, тут і зараз я живу, тут і зараз відчуваю емоції, різні. І гнів, і злість, і жаль, і незручність, і вдячність, і вдячність, і гордість, і страшну тугу в серці ... 

Найцінніше, що може бути дано людині - саме його існування, його здоров'я.